Привітали зі 100-річним ювілеєм!
1 червня свій поважний 100-річний ювілей відзначила жителька села Цибулів Антоніна Павлівна Шевчук.
Привітати ювілярку завітав голова міської організації ветеранів війни та праці Василь Мамалига. Від імені міського голови Олександра Тищенка він вручив Антоніні Павлівні квіти та подарунок , побажав міцного здоров’я, життєвої наснаги, родинного затишку, благополуччя та ще довгих років життя.
За плечима Антоніни Павлівни — ціле століття, сповнене праці, турботи про людей, радощів і випробувань. Понад 20 років вона працювала землевпорядником спочатку на Вінниччині, а згодом - на Черкащині. Пізніше понад два десятиліття віддала роботі помічника начальника поштового відділення в Цибулеві.
Найбільшим багатством ювілярки є її дружна й велика родина - троє дітей — дві доньоки і син. Сьогодні її життєве дерево продовжується п’ятьма онуками, чотирма правнуками та двома праправнучками.
Не оминула родину й війна. Зі сльозами на очах Антоніна Павлівна говорить про те, скільки горя принесла українцям російська агресія. Дивується: чого не вистачає такій великій країні, як росія, що вона прийшла зі зброєю на нашу землю?
У родині є ті, хто нині захищає Україну. Щоранку рідні чекають дзвінка з фронту, живуть між тривогою та надією. Є й ті, хто повернувся додому «на щиті» . Цей біль назавжди залишився в серці родини.
Попри всі життєві випробування, Антоніна Павлівна завжди вміла створювати красу навколо себе. Любила вишивати та в’язати. Її доньки й досі бережуть вишиті маминими руками картини як найдорожчу родинну пам’ять. А дім завжди був наповнений теплом, затишком і ароматом смачних пирогів, якими вона щедро пригощала дітей, онуків і гостей.
Поділилася ювілярка й секретом свого довголіття: потрібно любити життя, свій дім, свою родину, а найбільше — людей. Саме в цьому, переконана вона, полягає справжня мудрість і краса душі, яка з роками не згасає, а лише стає світлішою.
Про її любов до рідної землі промовляє й доглянуте, заквітчане подвір’я, де кожна квітка вирощена з турботою та любов’ю.
У свої 100 років Антоніна Павлівна має світлий розум, добру пам’ять і навіть із гордістю розповідає, що досі читає без окулярів.
Сто років — це не просто вік. Це ціла епоха, сповнена праці, любові, втрат і перемог, мудрості та життєвого досвіду. Це історія людини, яка пройшла довгий шлях і зберегла доброту серця.
З усмішкою ювілярка каже, що пережила всіх президентів, а тепер найбільше мріє дожити до Перемоги. Вона пообіцяла своєму онукові, який захищає Україну ще з 2014 року, що обов’язково дочекається його вдома.
На прощання Антоніна Павлівна побажала всім українцям мирного неба, добра та якнайшвидшої Перемоги.
Щиро вітаємо Антоніну Павлівну Шевчук зі славним 100-річним ювілеєм!
Бажаємо їй міцного здоров’я, душевного тепла, родинної любові й турботи, щасливих і спокійних днів. Нехай у її домі завжди лунають голоси дітей, онуків і правнуків, нехай квітне подвір’я, як квітне її добре серце, а найбільшим подарунком стане Перемога України та зустріч із рідними під мирним небом.
Многая і благая літ, шановна Антоніно Павлівно!
