"Я сам захотів у роту вогневої підтримки",- ділиться враженнями 22-річний доброволець «Дукаліс"
До повномасштабного вторгнення рф полтавський хлопець мріяв стати поліцейським і вчився у юридичному інституті, а нині - на Сході України насипає окупантам.
У лави ОШБ "Лють" хлопець прийшов у перших рядах тільки-но оголосили набір. Після місяців тренувань разом із побратимами вперше вийшов на бойове завдання:
"В бою відпрацювали, як на навчаннях - усе чітко. Ми як вчилися - так і робили. І робили доволі непогано",- каже боєць.
За його словами, коли висувались на позиції - страху не було:
"Можливо через те, що я не розумів, як воно взагалі відбувається. Страх прийшов згодом. Коли почали обстрілювати нас і наших пацанів, ти чуєш розмови по рації і розумієш, що не так все просто, як здавалося",- згадує захисник.
Утім, додає "Дукаліс", страх - це добре, він допомагає зберегти життя.
Нині усі думки молодого воїна зосереджені на визволенні окупованих територій України. А от після перемоги він хотів би одружитися.
Слава Україні!
