Патронатна сім’я , як альтернатива інтернатним закладам
А чи задумувалися ви – що відчуває дитина коли про неї просто нікому подбати, а сама вона ще занадто маленька? Сварки, конфлікти між батьками, хвороби та інші життєві ситуації – доволі часто з цих причин діти стають заручниками складних життєвих обставин. Тільки у сім’ї дитина може всебічно й гармонійно розвиватися.
Держава контролює процес розвитку дітей, захищає їхні права. Якщо у родині не створено умови для нормального розвитку дитини, а притулки та інтернати – не найкраще місце для виховання дітей, державою передбачено інші форми виховання, а саме: усиновлення, опіка, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні сім’ї, як новітня форма сімейного виховання. Така практика вже давно поширена за кордоном, а в Україні успішно почали її впроваджувати.
Одним із пріоритетних завдань держави є соціальний захист дітей, створення сприятливих умов для їхнього фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, майбутньої повноцінної життєдіяльності.
Сімейний патронат допомагає дітям, які втратили батьків або чиї батьки чи особи, що їх замінюють не здійснюють своїх батьківських обов’язків унаслідок різних причин. Передбачається він і для дітей, які зазнали наслідків батьківської недбалості або жорстокого поводження і ризикують наразитись на це в подальшому. Держава влаштовує таких дітей на тимчасове проживання та виховання у професійні патронатні сім’ї. І поки дитину доглядає патронатний вихователь, для батьків визначають умови, за яких дитина буде мати змогу повернутися у сім’ю.
Патронатна родина – це тимчасова підтримка дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Вона потрапляє не в притулок, де таких знедолених багато, а в родину, де переживає менший стрес, її легше реабілітувати. Поки дитина там у теплі та безпеці, соціальні працівники будуть працювати з її рідною родиною, надають їй інтенсивну допомогу у подоланні складних життєвих обставин для повернення дитини у родину.. Коли сім’я вийшла з проблемної ситуації, тоді дитина повертається у свою сім’ю. Якщо не вдається дійти позитивного результату , то далі йдеться про влаштування у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу або усиновлення .
Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який за участі інших членів сім’ї, на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування у сім’ї патронатного вихователя.
Сім’я патронатного вихователя – це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі. Патронатними вихователями можуть бути громадяни України, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають досвід виховання дітей у сім’ї (окрім осіб, зазначених у статті 212 Сімейного Кодексу України).
Сім’я патронатного типу бере на виховання дітей на свою житлову площу, відповідно у батьків повинен бути будинок або квартира, які відповідають кількості дітей, а також належне матеріальне забезпечення, крім того, що надається державою.
Дитина може знаходитись у сім’ї патронатного вихователя до трьох місяців, залежно від конкретних обставин та потреб дитини. В окремих випадках цей термін може бути подовжений до шести місяців. За цей період можна справді допомогти дитині: не тільки забезпечити теплу постіль свіжий борщик та чистий одяг, а й створити сприятливу атмосферу для її розвитку, навчання і реабілітації – а її сім’ї дати час відновитися та подолати складні обставини.
За свою роботу патронатний вихователь, як співробітник уповноваженого закладу отримує офіційну заробітну плату, відповідно йому чи їй нараховуватиметься стаж. Окрім того на утримання дітей виплачується соціальна допомога.
Насамперед пріоритетним завданням для сімейного патронату – є повернення дитини до своїх рідних тата і мами. Сімейний патронат допомагає вразливим сім’ям подолати кризу і дозволяє багатьом дітям не втратити власних батьків.
Можливо і в нашій громаді знайдуться родини, які виявлять бажання жертвувати чимось особистим заради чужої дитини, створивши для неї справжній сімейний затишок та обігріти теплом і любов’ю, а разом з тим мати роботу та забезпечити собі такий необхідний на сьогодні стаж. Запрошуємо небайдужі сім’ї долучитися до справи!
Більш детальну інформацію ви можете отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: м. Монастирище, вул. Жовтнева, 8 (приміщення центральної бібліотеки) тел. 2-35-94.
