Чорнобильська трагедія: пам'ять як попередження на майбутнє
Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Чорнобиль — набагато більше, ніж просто техногенна катастрофа. Трагедія стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи. Після 26 квітня 1986 року світ розділився на «до» і «після»...
В Монастирищенській публічній бібліотеці організовано виставку-досьє «Гірчить Чорнобиль крізь віки», матеріали якої розкривають причини та наслідки найбільшої техногенної катастрофи, містять спогади очевидців, ліквідаторів, фотодокументи, розкривають пласт культури українського Полісся, яке на довгі роки стало зоною відчуження. Переглянути виставку онлайн можна за посиланням: https://libmonastyryscheblogspot.blogspot.com/
Український народ в ці квітневі дні з гордістю та шаною згадує героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, тих наших співвітчизників, які вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе… Але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки, іноді – ціною власного життя...
Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя і здоров’я у боротьбі з цією техногенною катастрофою!
Пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.
