Зелена неділя квітує чар-зіллям
Україна цими днями відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов'янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю, яке є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.
Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня, цього року воно припадає на 20 червня.
Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею. Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою, татарським зіллям та шуваром. З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.
Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов'язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни. Принесення зелені до хати часто пов'язують із закликанням урожаю та багатства. Напередодні Трійці відзначається Вселенська Троїцька поминальна субота.
З поширенням християнства з'явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля. Після служби священики могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.
Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок. У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям. Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та на Поліссі, а відгомін цього можна знайти у "Лісовій пісні" Лесі Українки. Зелені свята також називали "русальний тиждень". Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали "русальний Великдень". Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.
До Зелених свят в Монастирищенській публічній бібліотеці організовано народознавчу виставку-подію «Зелена неділя квітує чар-зіллям», на якій зібрано книги та матеріали про народні звичаї та традиції, лікарські трави, міфологію, українські страви та багато іншого. Тож приходьте, пізнавайте та любіть українське!
