Хай не гасне свіча нашої пам’яті…
Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Ця війна пройшла крізь життя кожної української родини, пам'ять про неї стала часткою генетичного коду всього народу і стала однією з най масштабніших трагічних подій ХХ століття. Найкривавіша в історії світу війна принесла незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування.
З метою вшанування пам’яті мільйонів українців, які загинули під час воєнного лихоліття, Монастирищенська публічна бібліотека до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні презентує книжкову виставку-спомин «Коли горів мій край вогнем», видання якої розповідають про початок війни, перебіг та наслідки цього трагічного періоду для України, висвітлюють питання про справжні причини війни та історичне значення перемоги над нацизмом. Переглядаючи книги представлені на виставці, ми подумки повертаємось у героїчне і трагічне минуле. Це виставка – реквієм, виставка – нагадування, виставка-пересторога. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити, який піднявся на бій і переміг у героїчній боротьбі. Пам’ятаймо тих, хто загинув у роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!
