Ой на Івана, ой на Купала
У гаю зелененькім соловейко шебече,
Соловейко шебече;
Там дівчина мила віночок пустила
З барвіночку, з барвіночку.
Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку,
За миленьким, за миленьким...
За найспекотнішої літньої пори, коли саме наласувався черешнями й полуницею, а вишні вже налилися рубіновим соком, українці з магічним акордом святкування вшановували постать Іоана Хрестителя, називаючи це свято в народі Купалом, або Іваном Купайлом. Купайло (Купало) – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин і добробуту.
Святкування Івана Купайла починали з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени.
Неодмінним атрибутом купальського свята є вогнище, в якому й спалюватимуть опудало Марени, таким чином проганяючи біди й негаразди.
Як і для більшості церковних свят, що постали на основі язичницьких дійств і ритуалів, для обрядовості Купала характерне дівоче ворожіння. Так зване заморожування вроди. Діставшись водойми, дівчата запалюють свічки і, прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою і співають:
Та ходить дівка над водою,
Пуска долю за водою:
-Пливи доле, за водою
А я услід за тобою…
Роздивляючись вінки, кожна з дівчат передбачала собі майбутнє. Якщо вінки сходилися докупи, то, за повір'ям, юнка і цього року має вийти заміж, коли ж ні – доведеться почекати ще наступного Купайла. При цьому вважали: вінок пристав до ближнього берега — доля ощасливить подружнім життям у рідному селі, коли ж одпливав на протилежний бік — прийдуть свати з сусіднього, а якщо крутився на місці або бистриця відносила геть — мусить ще побути в дівках. Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пари заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так щоб можна було впізнати: вплітає яскраву свічку або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їхньої подальшої спільної долі.
А найзагадковішим і навіть украй містичним дійством на Івана Купала є пошуки чарівного цвіту папороті, яка нібито квітне лише цієї ночі. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить і здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння та бачити заховані в землю скарби. І загалом, вважали, що зібрані в купальські дні лікарські рослини мають найбільшу цілющу силу.
Працівники Монастирищенської публічної бібліотеки підготували книжкову виставку: «Таїна купальської ночі».
Вітаємо зі святом Івана Купала, бажаємо вам жити в достатку і радості, захоплюватися життям і дарувати добро всім людям на Землі. Нехай мир, спокій і злагода панує у вашому домі, країні!
