Купальська ніч – чарівна ніч
Купайло. Купайло.
Де ти зимувало,
Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі;
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку.
7 липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), котрий пророкував пришестя Христа, хрестив у водах річки Йордан багатьох людей та самого Спасителя. Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя». Це найбільший святий після Діви Марії.
За старим календарем на 7 липня припадав літній сонцестій, або сонцеворот - найдовший день року. А ніч на 7 липня була найкоротшою. Саме тоді вшановували бога молодості і краси Купайла.
Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево – Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень.
На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці й дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть рук – будуть разом щасливі.
Але головна рослина цієї ночі - папороть. Бо на ній розквітає небачена квітка, і хто зірве її - розумітиме мову звірів і рослин. Сміливі хлопці і дівчата йдуть до лісу шукати чарівної квітки, хоч знають, що її охороняють нечисті сили.
Рівно опівночі папороть розцвітає на одну-єдину мить. її потрібно швидко зірвати, сховати за пазуху і прожогом бігти додому. Головне -не обертатися, бо нечисті будуть лякати і намагатися квітку забрати собі.
З нагоди свята Івана купала у Монастирищенській бібліотеці для дітей презентується книжкова виставка «Купальська ніч – чарівна ніч», на якій представлена література з народознавства, етнографії.
Ознайомившись з літературою діти можуть дізнатися з яких далеких часів прийшло до нас це свято, його звичаї.
Приходьте! Ми чекаємо на вас!
