Щодо підтвердження громадянства України неповнолітньої дитини
Громадянство дітей пов’язується насамперед з громадянством їх батьків, а саме перебуванням у громадянстві України батьків дитини чи одного з них, а також фактом реєстрації місця проживання батьків дитини чи одного з них на території України на момент народження дитини. Так, громадянство осіб, які народилися в період з 13 листопада 1991 року (дата набрання чинності Закону України «Про громадянство України» в редакції від 8 жовтня 1991 року) і по 28 лютого 2001 року включно, якщо такі особи народилися в Україні або їх батьки чи один з них були громадянами України, визначається відповідно до Закону України «Про громадянство України» в редакції від 8 жовтня 1991 року та Закону України «Про громадянство України» в редакції від 16 квітня 1997 року. У разі непідтвердження вищезазначених фактів, один із батьків чи законний представник дитини має право звернутися до територіального підрозділу ДМС із заявою про набуття громадянства України даною категорією дітей за місцем проживання (такі діти можуть набути громадянство України відповідно до частини 3 статті 8 Закону чи статті 14 Закону). Положення статті 7 нині чинного Закону України «Про громадянство України» застосовуються до осіб, які народилися після 1 березня 2001 року (дата набрання чинності Закону). Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Місце народження особи в даному випадку не впливає на можливість набуття нею громадянства України: особа набуває громадянство України незалежно від того, народилася вона на території України чи за її межами. У такому випадку, один із батьків чи законний представник дитини може звернутися із заявою про набуття дитиною громадянства України за народженням до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання. Після прийняття рішення про набуття громадянства України особа отримує довідку про реєстрацію особи громадянином України.
