Невиплакані сльози України
27 листопада Україна вшановуватиме пам'ять жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили три масові голоди: 1921?1923, 1932?1933 і 1946?1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932?1933 рр., визнаний геноцидом українського народу, що здійснювався радянською владою. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.
До Дня пам’яті жертв Голодомору в Монастирищенській публічній бібліотеці облаштовано виставку-спомин «Свічка плакала в скорботі…», на зібрано документами про ті страшні роки. Виставка містить як документи, спомини очевидців, фото, узагальнення істориків, художні книги.
Акцентувати увагу хочемо на «Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Черкаська область» в двох частинах. Ці два томи по 1200 сторінок кожний містять списки померлих по районах. Є тут і наш бувший Монастирищенський район, і всі його села з загальною статистикою загиблих та списками осіб, чия смерть доказово містить визначення «причина смерті голод»… Тож якщо ви цікавитись історією своєї родини, бережете в пам’яті розповіді рідних про ті страшні роки – вам в нагоді стане це та інші видання, зокрема, нашого земляка Федора Бойка «Лихоліття» (спогади, розповіді, свідчення та сповіді) про голод в селі Лукашівка та Ростислава Ярича «На власній, не своїй землі» про ці важкі і трагічні роки в селі Івахни. Перед нами не просто долі людей з окремих сіл, а трагічна історія всього українства. Автори впродовж багатьох років збирали, немов часом поруйнований глек, правдиву історію своєї малої батьківщини…
Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
