Монастирищина вшановувала пам'ять жертв Голодомору!
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.
Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей, на Монастирищині – близько 8 тисяч…
Щороку, в четверту суботу листопада, Україна схиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні.
У рамках заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, 27 листопада міський голова Олександр Тищенко, його заступники, керівники структурних підрозділів міської ради, громадськість взяли участь у мітингу-реквіємі біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.
Панахиду за померлими з голоду відслужив протоієрей отець Олег Селецький .
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх замучених голодом, поклали колоски та траурні композиції з квітів до пам'ятника і запалили свічки пам’яті на знак скорботи.
Звертаємося з проханням до монастирищан о 16 годині засвітити і поставити свічку на підвіконня. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного, вони символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих.
Це - знак нашої пам’яті.
Це – символ очищення задля нашого майбутнього.
Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди!
