22 травня – 161 річниця від Дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі
22 травня – пам’ятна дата для кожного українця.
Саме в цей травневий день у 1861 році відбулося перепоховання видатного українського поета, художника, громадського діяча та справжнього символа нації − Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Помер 47-річний український поет 10 березня 1861 року у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим, згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі –
«…Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий... »
Завдяки клопотанням М.М.Лазаревського у квітні 1861 року було отримано дозвіл на перепоховання Великого Кобзаря.
А 22 травня 1861 року Шевченка перепоховали на Чернечій горі поблизу м.Канева.
Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.
Могила мала вигляд кургану, згодом на ній поставили дубовий хрест. У 1939 році на могилі встановлено сучасний бронзовий пам’ятник.
У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка».
З багатьох оглядових точок заповідника відкривається панорама
Дніпра. Дивлячись на всі ці краєвиди, стає зрозуміло, чому ця місцевість так припала до душі Тарасу Григоровичу.
Могила Тараса Шевченка – національна святиня українського народу.
Ця історична пам'ятка єднає український народ, вчить молоде покоління любові до Батьківщини та небайдужості до долі України.
