Монастирищенська міська громада
Черкаська область, Уманський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

А десь над соняхами в полі до сонця в небо йшли Герої…

Дата: 29.08.2022 12:19
Кількість переглядів: 235

Фото без опису

29 серпня вшановується День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни.

Боротьба українського народу за свою незалежність тривала протягом століть, і у ХХІ коли, здавалося, ми вже здобули загальновизнану незалежність, знову проливається кров захисників, іде війна... Окремою сторінкою боротьби стали бої з російським агресором наприкінці літа 2014. Їх трагічним та героїчним символом став Іловайськ. Станом на 25 серпня 2014 року російські регулярні війська, добровольчі терористичні формування здійснили стратегічне оточення українських військ. Російською стороною, зокрема президентом рф путіним був обіцяний гуманітарний «зелений коридор», який став насправді для українських військових дорогою смерті. Кажуть, в ці дні в тих полях соняшника дзвонили і дзвонили телефони. Кожну хвилину, до останньої поділки заряду живі шукали своїх мертвих. Тоді багато хто ставив на рінгтони «Ще не вмерла…». Над полем майже весь час лунав Гімн України…

Блакить неба та жовте поле – два кольори свободи, за яку так запекло борються українці. І нас не зламати. Адже це наша країна, наша земля і наш народ! Любов до України неможливо знищити ні гарматами, ні ракетами, адже вона живе в серці.  Пропонуємо увазі жителів громади книжкову виставку «А десь над соняхами в полі до сонця в небо йшли Герої…», яка презентується в читальній залі Монастирищенської публічної бібліотеки. На ній представленні художні та документальні видання, які висвітлюють події російсько-української війни, іловайської трагедії, спомини та свідчення учасників тих подій.

Ми пам’ятаємо кожного Героя та Героїню, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять – доти Україна нездоланна. Слава Україні! Героям Слава!

Ось окремі видання з цієї виставки:

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ / І. Вовк. - Харків : Фоліо, 2020. – 474с.

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії. Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт / І. Вовк. - Харків : Фоліо, 2020. - 571 с. Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.
 

 

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве / І. Вовк. - Харків : Фоліо, 2020. - 603 с. Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль». Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

Вовк І. Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті / І. Вовк, Д. М. Бура. - Харків : Фоліо, 2020. - 345, [3] с.

Спогади тих, хто пройшов пекло і вижив: бранців донецьких і луганських підвалів, сумнозвісної «Ізоляції» та донбаських колоній. Це оповіді тих, кого вдалося обміняти 29 грудня 2019 року, тих, хто втішився відчуттю української землі на КПВВ «Майорськ». Попри суперечки щодо самого обміну: неоднозначність тих, хто повернувся до України і біль через звільнення «беркутівців», додому таки повернулися й ті, хто жертвував життям, сім’єю, спокоєм і здоров’ям заради рідної української землі.

Про життя «до» і «після», про життя Донбасу в часі війни, про звірства і злочини бойовиків, про жахи і тортури в полоні в цій книзі розповідають українські військовики, журналісти, блогери, помічники військових, медики й місцеві мешканці.

Фото без опису

Донбасу воповідях врятованих від тортур та смерті /


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора