Ми маємо право на пам’ять про горе
29 вересня в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Бабиного Яру - початку масових розстрілів здійснених гітлерівцями у київському урочищі Бабин Яр. Одне з наймасовіших вбивств часів Другої світової війни. Упродовж 1941-1943 років в урочищі Бабин Яр згасли долі близько 100 тисяч людей...
Євреї, роми та всі ті кого нацистські окупанти вирішили позбавити життя. Кількість жертв просто не вкладається в голові.
Кажуть, коли вичерпується пам'ять трагедії повторюються... Про те, як і де зберігається пам'ять про Бабин Яр, як не допустити повторення трагедій, які жахіття пережили люди, яким вдалося вижити у страшній трагедії допоміг зрозуміти день пам’яті: "Ми маємо право на пам’ять про горе" проведений у Монастирищенській бібліотеці для дітей для учнів 5-Б класу ліцею "Ерудит"(вчитель Ольга Онищук).
Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб ніхто і ніколи не забув газових камер, жахливих медичних експериментів над живими людьми, сотні малих та великих бабиних ярів.
Ми згадуємо Бабин Яр, щоб не зрадити нашу пам'ять, яка стікає кров'ю, щоб зробити неможливою реабілітацію нацистів та їх помічників. Ми згадуємо Бабин Яр, тому що хочемо, щоб всі почули правду про мужніх борців з нацизмом. Ми згадуємо Бабин Яр, тому що це була трагедія всього українського народу. Пам'ятайте! Тільки пам'ять захищає від помилок минулого!
