НАШІ ГЕРОЇ: АГРАРІЇ, ЯКІ ПІШЛИ ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ ДО ЛАВ ЗСУ
Бій на два фронти тримає частина українських сільгоспвиробників. Вони забезпечують продовольчу безпеку країни і в той же час допомагають захисникам та населенню. Дехто з аграріїв також вступає до лав ЗСУ, щоб боронити рідну землю від рашистів. Саме такими є наші земляки – голова СФГ «Родина» Юрій ЯКИМЕНКО, засновник ТОВ «Лендпоінт» Олег ЯРОВИЙ та голова СФГ «Шевчука» Олександр ШЕВЧУК. Коротко розкажемо про шлях наших аграріїв на війну.
- Яровий Олег Станіславович
Олег Яровий – знана і авторитетна в Монастирищенській громаді людина: бізнесмен, меценат, фермер, голова Федерації громади з шахів, а ще – засновник етнофестивалю в Терлиці, а віднедавна мужній захисник української землі.
У Олега Станіславовича були значні плани із розвитку бізнесу, зокрема, що стосувалися будівництва ферми по утриманню кіз та цеху з переробки молочної продукції в Терлиці, але війна їх зруйнувала.
Тож з перших днів вторгнення, не гаючи ні хвилини, Олег Яровий вступив до лав ЗСУ й став на захист рідної України. Він не міг сидіти й чекати поки рашисти рвали українську землю на шматки й нищили український народ.
Допоки фермер воює, справами по господарству займається старший син.
Попри складні часи, успішно реалізується проект Олега Ярового із випічки хліба, який уже давно полюбили монастирищани. Пекарня у селі Терлиця, вдало працює й регулярно жителі громади мають змогу купувати свій улюблений свіжий хліб.
Хоча війна внесла свої корективи у життя фермера, зламала плани, але не зламала дух Олега Ярового та прагнення йти до своєї мрії.
- Якименко Юрій Вікторович
Голова СФГ «Родина» Юрій Якименко із Жовтневого з перших днів війни вступив до територіальної оборони. Спочатку перебував на захисті Уманського району, а потім були Харків, Балаклія, Ізюм, Слов'янськ, Краматорськ. Нині Юрій стоїть на захисті північних кордонів України.
В один день аграрію довелося змінити одяг на військову форму, залишити звичні справи й взяти до рук зброю. Усі справи у фермерському господарстві залишив на сина Вадима, який ще й до того постійно допомагав батькові. Вадим студент й навчання доводиться поєднувати із обробітком землі.
Фермерське господарство Юрія Якименка – сімейна справа, тому у скрутні часи допомагають усі рідні.
Нещодавно Юрій приїздив у відпустку й замість відпочинку – відразу на поле, адже ще кукурудза не зібрана, а часу зовсім небагато. Та Юрій Вікторович налаштований оптимістично й вірить, що після Перемоги, яка не за горами, українські ниви будуть колоситися золотими зернами пшениці, а слава про українських воїнів-захисників лунатиме у кожному куточку світу.
- Шевчук Олександр Миколайович
Малий фермер із Цибулева – Олександр Шевчук – голова СФГ «Шевчука» воює з першого дня вторгнення. Олександр – резервіст першої черги, адже брав участь в АТО. 25 лютого за викликом Монастирищенського територіального центру комплектування аграрій відбув до військової частини й потрапив до 72 ОМБ Чорних запорожців, де й дотепер служить водієм.
Олександр відразу потрапив у саме пекло війни – разом із побратимами визволяли Бучу, Гостомель та інші міста, на які зазіхнули рашисти. Нині аграрій воює на Бахмутському напрямку.
Поки батько воює, роботи з обробітку землі виконує син Ілля. Він хоч і ще студент та нині єдиний помічник Олександра. Юнак добре розуміє, що у такий важкий час для країни землю без обробітку не можна залишати. Й хоча для фермерів цей аграрний сезон надважкий – все ж сіють та збирають урожай.
Дорогі наші мужні захисники-аграрії, на ваші плечі ліг подвійний тягар – захищати українську землю й, щоб там не було, зберегти урожай на своїх поля. За кожним із вас стоять люди – це ваші рідні, колеги, орендодавці. Ви їх не можете підвести, тому мусите бути надсильними.
Нехай ваша віддана праця і надалі служить на користь державі, на благо України. Бажаємо вам міцного здоров'я, бережіть себе та повертайтеся як найшвидше додому.
Нехай щедро родять ниви, хай над ними буде мирне небо, завжди світить сонце, а в кожному домі будуть добро та злагода!
