Чорнобиль: наша біль і тривога
В Україні 14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В 2006 році його запровадили Указом Президента "…з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС…". Цього грудневого дня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль зупинив всепланетну катастрофу.
До цієї дати Монастирищенська публічна бібліотека підготувала і провела ряд заходів. В читальній залі книгозбірні експонується виставка-досьє «Чорнобиль: наша біль і тривога», на якій зібрано документи, матеріали, документальні та художні видання присвячені Чорнобильській техногенній катастрофі. Для здобувачів освіти Монастирищенського професійного ліцею було проведено екологічний репортаж «Чорнобиль – виклик, не засвоєний людством». На заході молодь ознайомили з подіями далекого 1986 року, коли ціною здоров’я та життя десятків тисяч ліквідаторів будувався об’єкт «Укриття», про тих, хто жертвував собою, щоб захистити від радіаційного забруднення Київ, Україну і світ. Його звели у рекордно короткий термін – 206 діб: без проєкту, без скарг, що подібного ніхто і ніколи не робив. На будівництві з України працювало близько 90 000 осіб. А 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію цей комплекс захисних споруд. Понівечений реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення. Тобто цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом. Остаточно ядерного монстра ізолювали 29 листопада 2016 року. Тоді було завершено насування арки, яка накрила четвертий енергоблок. Будівництво нового саркофага, який розрахований на 100 років, тривало 4 роки і коштувало 2,15 млрд доларів.
14 грудня – це день-нагадування про людей, які побудували саркофаг, зробили промисловий майданчик станції придатним для подальшої роботи і відновили генерацію. Це день-спонукання, щоб ще й ще раз сказати слова подяки кожному з ліквідаторів, поки вони ще живі і можуть відчути цю заслужену ними вдячність. Хтось втратив здоров'я, заплатили власним життям. Але вони живуть у пам'яті рідних, друзів, підростаючого покоління.
