У Монастирищенській громаді попрощалися із загиблим Героєм
Сьогодні Монастирищина – у глибокій скорботі: лави небесного воїнства поповнив наш Захисник, житель Монастирища – командир 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, старший солдат ПОСТОЙ Олександр Григорович. Осиротіла старенька мати, овдовіла дружина та троє неповнолітніх дітей.
Олександр Григорович народився 10 липня 1982 року у селі Копіювата Монастирищенського району. Шкільні роки Олександра пройшли у Монастирищенській школі № 2. Після закінчення школи Олександр Постой навчався у Монастирищенському професійно-технічному училищі, де отримав спеціальність «водій-електрик».
З цього часу Олександр Постой пов’язав своє життя з автомобілями – ремонт автотранспорту став справою його життя. Він був справжнім професіоналом своєї справи. Про його золоті руки знав кожен у Монастирищі.
Олександр Григорович не був байдужим до долі своїх земляків. Був готовий допомогти кожному, хто до нього звертався. Вірний друг і надійний товариш – саме таким знали Олександра Постоя.
З початком широкомасштабного вторгнення, Олександр Григорович Постой не зміг залишатися вдома. Хоча не мав військової підготовки і не служив у Збройних Силах України він прибув до територіального центру комплектування для захисту рідної землі.
Під час виконання бойового завдання Олександр Постой отримав поранення несумісні з життям й загинув 1 січня 2023 року поблизу села Верхньокам`янське Донецької області.
До останнього подиху Олександр Постой був вірний присязі, своїм побратимам, Україні. Загинув, як Герой. Молодий, розумний і активний. Людина честі і принципів. Таким знали його рідні та друзі, таким його і запам’ятає Україна.
Сьогодні Монастирищина попрощалася зі своїм Героєм. Рідні, друзі, знайомі, побратими та усі, хто знав і не знав Олександра прийшли віддати останню честь мужньому захиснику. Сотні живих квітів принесли земляки мужньому воїну, який поліг у битві з ворогом, виборюючи цілісність своєї держави і мирне життя для України.
Спочивай з миром, Воїне. Добра, світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться у наших серцях.
У цю лиху скорботну годину висловлюємо глибокі співчуття дружині, дітям, батькам, рідним, друзям та побратимам Олександра Григоровича.
Ми пам’ятатимемо Олександра Постоя завжди. Ми не забудемо подвиг відважного сина Монастирищини, як і подвиг кожного захисника і захисниці, що поклали життя за незалежність України.
На Центральному міському кладовищі з’явилася свіжа могила вкрита вінками і квітами. Квіти тут будуть завжди, адже вони – символ немеркнучої людської пам’яті, вдячності і вічної шани Герою-земляку. Герої не вмирають вони живуть у наших серцях вічно.
Світла пам`ять та вічний спокій Герою!
