Тільки пам’ять не сивіє…
З кожним роком історія віддаляє нас від років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності, вірності та самопожертви синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом мужності та героїзму для нащадків. Цього дня ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, з глибокою шаною звертаємось до всіх синів і дочок України, яким довелося брати участь у локальних війнах та у врегулюванні воєнних конфліктів за межами нашої держави.
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 34-ї річниці виведення військ з Афганістану Монастирищенська публічна бібліотека спільно з викладачами професійного ліцею Ольгою Мельник та Ольгою Тадеєвою (групи 271 і 272) було проведено годину пам’яті «Болить і досі всім Афганістан» та поклали квіти до пам’ятника воїнам-афганцям. Нічим не зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, які пройшли такий складний життєвий шлях. У тій війні, яка тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, полягло близько 4-ох тисяч українців. Ветеранам та родинам загиблих ми висловлюємо сьогодні шану і співчуття.
Тисячі воїнів-афганців одними із перших пішли добровольцями у 2014 році, бо були одними із небагатьох, які мали бойовий досвід. І сьогодні вони захищають Україну від російського агресора. Пам’ятаймо, що будь-яка країна, яка захищає свій суверенітет і незалежність завжди перемагає, а чужоземців чекає поразка. Так як радянський союз розвалився після десятирічної війни в Афганістані, так і ерефію чекає розвал, бідність та забуття.
Пам’ятаємо і перемагаємо!
