У Монастирищенській громаді попрощалися із загиблим захисником ВІТАЛІЄМ ПОХИЛОЮ
Знову чорний день для Монастирищини – в останню дорогу провели Захисника, мужнього воїна із села Лукашівка Віталія ПОХИЛУ, який віддав своє життя у боротьбі за Україну.
«Живим ланцюгом» люди на колінах зустрічали Героя аж до рідного дому. Віддати шану вірному сину України прийшли рідні, близькі, духовенство, друзі, побратими та громадськість.
Віталій народився у селі Лукашівка 12 березня 1982 року, тут виростав, навчався у школі. Завжди був у центрі подій шкільного життя. Щирий, привітний, усміхнений, позитивний. В 1999 році закінчив школу, пішов навчатись на радіотехніка.
У 2003 році був призваний до лав Збройних сил України. Після служби тривалий час жив і працював у Києві, а в 2013 вирішив кардинально змінити життя й спробувати себе у зовсім іншій справі. Так він потрапив до Іспанії у Валенсію. Тут протягом року вчився перукарській справі, після чого відкрив свою маленьку перукарню, а ще через рік – великий барбершоп. Життя налагоджувалось та коли Віталій Анатолійович дізнався про повномасштабне вторгнення ворога в рідну Україну, відразу вирішив повернутись на Батьківщину. Наприкінці лютого 2022 року він уже був в Україні та одразу пішов до військкомату у Львові, навіть не побувши з родиною, яку не бачив більше семи років.
Служив Віталій Похила у 68 окремій єгерській бригаді. Окрім своїх військових обов’язків за сумісництвом був перукарем для хлопців.
Свій важкий і останній бій Віталій прийняв 11 лютого у районі населеного пункту Павлівка (Вугледарська міська громада). Герой загинув внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.
Із життя пішла енергійна, світла і життєлюбна людина, чудовий син, брат, дядько, друг, вірний син України. Вічна світла пам’ять і слава Віталію Анатолійовичу, українському воїну, нашому Герою, справжній Людині. Пам’ятаємо, доки живі…
Щиро поділяємо горе рідних та разом з усією громадою схиляємо голови у глибокій скорботі...
Світла пам'ять і слава Героям, які в такий тяжкий, доленосний для країни час стали на її захист. Ми перед ними у вічному боргу. Герої не вмирають!
