Монастирищенська міська громада
Черкаська область, Уманський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

28 лютого 2023 року - 80 років від дня загибелі легендарного партизанського командира, нашого земляка Калашника Івана Івановича

Дата: 28.02.2023 09:15
Кількість переглядів: 66

        Народився він 16 квітня 1913 року в с. Кальни . В 30-х роках переїхав із сімєю в  с.  Хвилю Жовтня (нині Бубельня) Монастирищанського району, звідти пішов на фронт. Був прикордонником. В перший місяць війни військова частина, в якій служив Калашник, попала в оточення. Але  відважний воїн вирвався із смертельного кільця і згодом прибув у рідне село, де жили його дружина та діти. На той час село вже було окуповане. Іван Іванович хоч був людиною молодою  ( 28 років),  але дуже мужньою, кмітливою,часто випробовував свою долю. Він організував загін, який налічував спочатку 40 партизанів.    Загін Калашника діяв відкрито. Тактика Калашника була своєрідною. Він викликав вогонь карателів на себе, після кожної акції обов’язково залишаючи записки, чия це робота. Невеликий  партизанський загін відзначався своєю зухвалістю, безстрашністю. Бачачи, якою трагедією оберталися часом для населення дії партизанів, що викликали нерідко не схвалення, а обурення в народі (за якогось німця, вбитого з-за рогу, невинні люди ставали жертвами жахливих каральних заходів) Калашник відкрито заявляє про себе. «Я чекаю на вас. Калашник», - попереджували окупантів оголошення на всіх станціях і полустанках від Жмеринки до Києва. Калашник не тільки врятував від спалення десятки сіл і від загибелі тисячі чоловіків, жінок, дітей, а й  здійснив подвиг в моральній площині: з одного боку - підняв бойовий дух у народі, а з другого - посіяв загальний страх серед окупантів (німці - ветерани війни -  й досі синонімом слова «партизан» вживають слово «Калашник»). Створений  Іваном Калашником   загін виріс у міцну бойову одиницю, яка ввійшла до Другої партизанської бригади.

       Діями загону Калашника зацікавилось вище керівництво окупантів. Листівку в 100 тис. примірників було надруковано в фашистській друкарні.В ній говорилось:

«Люди України Допоможіть знайти або вбити Калашника. Хто виконає наш наказ одержить тисячу марок , 6 гектapiв землі i промтовари за низькими цінами».                                                

        В іншому зверненні окупантів німецькою та українською мовами також було обіцяно винагороду за голову народного месника в 1000 крб., згодом – десять тисяч    і натурою 10 корів і 20 га землі .  

     Загін відважного народного месника здійснював рейди по районах Вінницької, Київської та Кіровоградської областей, громив поліцейські управи та німецькі  гарнізони.

    Загинув Іван Іванович Калашник 28 лютого 1943 року о 6 год ранку  в ceлi Кантелина від підлої руки зрадника, не доживши до свого тридцятиріччя два місяці. Тіло привезли до будинку поліції в Дашеві, де тривалий час йшло упізнавання, а потім закопали на подвір’ї поліції. В 1944 році прах легендарного партизана перенесено в парк Дашева i похоронено з військовими почестями . На ці похорони з навколишніх сіл і районів прибуло більше 5 тисяч чоловік населення.

  I.I. Калашник посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня i медаллю «Партизану Вітчизняної війни». Іменем Героя названа вулиця в селищі Дашів.  В селах Кантелина (1983), Кальнику (2008) та в селищі Дашів (2013) встановлені погруддя Івану Калашнику.

В Гайсинському районі в селі Рахни проживає донька легендарного партизана- Людмила Іванівна та внучка- Світлана.

 Про героїчну діяльність відважного партизанського командира можна довідатись із художньо-документальних видань різних років.

Монастирищенський краєзнавчий музей запрошує упродовж тижня на тематичну екскурсію «Шляхами партизанської слави Монастирищини». До уваги відвідувачів  огляд зали №4 «Монастирищина в роки Другої світової війни», а також перегляд відеофільму «Монастирищина – партизанський край», створеного працівниками музею.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора