Висловлюємо щирі співчуття родині з приводу непоправної втрати – смерті лікаря-терапевта КНП «Монастирищенський ЦПМСД» Герасименко Лариси Федорівни.
Міський голова Олександр Тищенко, депутатський корпус, виконавчий комітет і колектив міської ради висловлюють щирі співчуття родині з приводу непоправної втрати – смерті лікаря-терапевта КНП «Монастирищенський ЦПМСД» Герасименко Лариси Федорівни.
Лариса Федорівна народилася 10 травня 1960 року в місті Монастирище. Вона була наполегливою, старанною, працелюбною і не шкодувала ні сил, ні часу на шляху до мети.
У 1977 році закінчила Монастирищенську школу №1. У 1979 році вступила до Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова. Здобувши спеціальність «лікувальна справа», з 1986 по 1987 роки проходила інтернатуру на базі Уманської міської лікарні. В 1987 році повернулася до рідного міста та стала працювати лікарем-терапевтом в Монастирищенській центральній лікарні. З 1996 по 2005 роки працювала за сумісництвом головою лікарсько-консультативної комісії. А з 2005 по 2008 роки була головою Монастирищенської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії. З 2008 по 2011 роки працювала лікарем-терапевтом денного стаціонару в Монастирищенській центральній лікарні. А з 2011 по 2017 роки обіймала посаду завідувача терапевтичного відділення поліклініки. З 2020 року і по сьогодні працювала у КНП «Монастирищенський ЦПМСД» на посаді лікар-терапевт АЗПСМ м. Монастирище та с. Нове Місто.
Ларису Федорівну знали всі як чесну, порядну людину та професіонала своєї справи. Вона була людиною прекрасної душі, відкритого та доброго серця. Її поважали та любили мешканці Монастирищини. Неодноразово підтримували на виборах та обирали депутатом Монастирищенської районної ради декількох скликань. У 2020 році Лариса Герасименко, завдяки підтримці краян, стала депутатом Уманської районної ради та була призначена заступником голови постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення.
Та на жаль, життєвий шлях Лариси Федорівни, яка вилікувала тисячі людей і врятувала сотні краян, раптово обірвався… І не вистачає слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся не лише сім’ї, а й всіх нас, хто знав і любив Ларису Федорівну.
Нехай милосердний Господь упокоїть її душу у Своїх Небесних Оселях, там, де спочивають праведні.
Вічна пам'ять....
