«Герої не вмирають, вони лише поруч з нами не живуть…»
Дуже сумно і нестерпно боляче усвідомлювати, що гинуть найкращі сини нашого українського народу. Велику ціну платить Україна за захист незалежності та за майбутню Перемогу.
Сьогодні, 16 травня, річниця з дня загибелі нашого Героя, одного з найкращих синів України, який поклав життя, захищаючи свою рідну землю, нашого земляка В’ячеслава ТРОЦЕНКА.
В’ячеслав Олександрович Троценко народився 14 липня 1988 року в селі Лукашівка. Згодом разом із родиною переїхали до села Леськове, де пройшли його дитячі та шкільні роки. По закінченню Леськівського навчального закладу вступив до Державного аграрного університету. Здобувши вищу освіту, В’ячеслав вступив на строкову військову службу до лав Збройних Сил України та потрапив до військ протиповітряної оборони. Повернувшись із армії, влаштувався на роботу в страхову компанію в місті Біла Церква.
Все життя у В’ячеслава було попереду, він крок за кроком вибудовував своє майбутнє. Він був світлою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Його відповідальність, доброзичливість, щиросердність, які виховували в ньому батьки, ще з дитинства всіх очаровували. Нашого Героя поважали та шанували всі, хто його знав. Адже честь і чесність були невід’ємною частиною життя В’ячеслава Троценка.
У 2015 році, в розпал військового конфлікту на сході України, В’ячеслава було мобілізовано. Проходив службу поблизу Придністров’я.
Та коли 24 лютого 2022 року росіяни вторглися зі своїми танками та ракетами в глиб України, намагаючись «за 2-3 дні» захопити нашу Батьківщину – В’ячеслав був в числі перших, хто став на захист рідної землі та показав окупантам справжній український незламний дух.
16 травня 2022 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області сміливий, мужній, до останнього подиху вірний військовій присязі старший солдат В’ячеслав Троценко загинув внаслідок вибухової травми.
Поховали відважного Воїна 27 травня у його рідному селі Леськове.
В’ячеслав Троценко назавжди залишиться в серцях і пам'яті мешканців Монастирищенської територіальної громади як приклад патріотизму, незламності духу і самопожертви заради кожного з нас та майбутнього України.
Низький уклін та вдячність Воїну за вірність Батьківщині.
Вічна і світла пам'ять Захиснику України – Герою Монастирищини!
Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес...
