Останній шлях встелили квітами: на Монастирищині попрощалися з Героєм Павлом Остеровим
Ще один Герой приєднався навіки до Небесного Українського Війська… Сьогодні, 24 вересня, Монастирищенська громада попрощалася з Героєм, який Ангелом повернувся додому «на щиті» – Павлом Михайловичем Остеровим.
Йому було лише 42…
Народився Павло Остеров 21 грудня 1980 року в селі Івахни. Згодом сім’я переїхала до Цибулева. Все його життя пов’язане з рідним Цибулевом. Тут він навчався і закінчив середню школу. Після школи відразу влаштувався на роботу, працював в будівельній бригаді на місцевому цукровому заводі. Потім – підсобним робітником на олійні. А ще різноробочим в Цибулівській середній школі.
Він ніколи не лінувався, не цурався будь-якої роботи. Спокійний, добродушний, ввічливий, Павло завжди до усіх відносився з повагою і завжди всім допомагав. Він вважав, що допомагати людям: чи то піднести відро води, порубати дрова, чи щось відремонтувати, або побудувати, чи зробити будь-яку іншу роботу, якщо тебе просять – це добре, так має бути. Але Ангели, допоки вони на землі, так і роблять свої добрі справи – тихо і з душею.
Коли у квітні цього року держава покликала свого Сина, нашого Героя, він, не вагаючись пішов на фронт. Пішов, щоб зупинити окривавлений чобіт російського агресора, який приніс горе на українську землю, пішов захищати наше мирне небо.
Разом з побратимами з 32-ї окремої механізованої бригади, в якій служив Воїн, Павло Остеров протягом близько 6-ти місяців вірно та віддано ніс службу. Мов Ангел Божий оберігав нас від лютого ворога.
19 вересня внаслідок ворожого ракетного обстрілу російськими окупантами населеного пункту Куп’янськ Харківської області наш земляк, наш Герой, стрілець-снайпер механізованого відділення, солдат Павло Остеров трагічно загинув.
Ризикуючи власним життям, Павло обороняв територіальну цілісність і суверенітет України, оберігав кожного з нас, віддавши своє життя за кращу долю майбутніх поколінь.
Навколішки, з Державними прапорами та зі сльозами на очах, жителі громади зустріли свого Героя, встеляючи його останній шлях додому квітами.
Поховали мужнього Воїна з військовими почестями на сільському кладовищі в рідному Цибулеві. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим Захисником. Синьо-жовтий стяг, що огортав домовину Павла, як найбільшу цінність, військові передали рідним Героя.
Боляче… Серце рветься на шматки… Невимовні та непоправні втрати ми несемо щодня заради свободи і незалежності нашої держави. Надзвичайно високою ціною дається нам наше майбутнє.
У цей скорботний день вся Монастирищенська громада глибоко сумує та співчуває родині Героя. Прийміть щирі співчуття та подяку за те, що виховали патріота та справжнього Захисника України. Нехай Господь Бог допомагає вам перенести важкий біль втрати.
Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і Ангелами у складі Небесного Війська оберігають рідну землю та свій народ.
Вічна, світла пам’ять і шана полеглому Герою Павлу Остерову…
Царство Небесне і вічний спокій…
