Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні
Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. Ця нацистська операція стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.
Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв. Не стала винятком і Монастирищина, де є дві страшні могили в Поперечному Яру, місця розправи фашистських нелюдів з євреями у с. Терлиця та з 12-тьма єврейськими хлопчиками-підлітками в с. Долинка.
Цим трагічним подіям була приурочена тематична екскурсія в музеї, на якій побували десятикласники ОЗЗСО №5 з учителем історії Антоніною Іванівною Ясінською. Учні ознайомилися з документальними матеріалами – свідченнями тих трагічних подій, художніми творами Михайла Камінського, переглянули відеофільм місцевих краєзнавців «Поперечний яр». Велася розмова і про тих людей, які рятували громадян єврейської національності в роки Другої світової війни, рискуючи при цьому і своїм життям, і життям своїх рідних. Таких людей різних країн, окупованих фашистами в ті роки, вдячний єврейський народ назвав «Праведниками світу», «Праведниками України». Приклади такої жертовної людяності були і на Монастирищині.
