Монастирищина в скорботі: Герой України білим янголом повернувся додому «на щиті»
Війна щодня завдає невимовного болю і назавжди залишає слід в серцях близьких, які втратили своїх найдорожчих...
Сьогодні, 15 жовтня, на рідну землю навіки повернувся мужній Воїн, мешканець села Нове Місто, Руслан Васильович Галюк.
Монастирищенська громада живим коридором, схиливши голови, зі сльозами та сумом в очах проводжали в останню дорогу земляка, Воїна, вірного Сина України, Патріота, який до останнього захищав свою країну від підступної рашистської навали…
Воїн боронив рідну землю, мав безліч планів на майбутнє, але віддав життя за нашу свободу та незалежність. У пам’яті всіх, хто його знав, Руслан Галюк назавжди залишиться доброю та щирою людиною.
Руслан народився 21 листопада 1970 року в селі Шабастівка в родині Василя Прокоповича та Анастасії Никифорівни Галюків. Навчався в Монастирищенській середній школі №1 з 1977 року по 1985 рік. Після закінчення 8-го класу вступив до Білоцерківського технікуму м’ясної і молочної продукції, де здобув спеціальність «ветеринарна санітарія». Далі була строкова військова служба. Повернувшись із армії став працювати в колгоспі. У 1993 році – одружився. А вже через рік у них з коханою дружиною Аллою народилась красуня донечка Людмилка. Тривалий час, з 1993 року наш Герой працював ветлікарем у Монастирищенській ветеринарній лікарні. Останніх, близько 20 років, був водієм автобуса в Монастирищенському АТП 17140.
Наш мужній Воїн дуже любив свою сім’ю, своїх дівчаток, для нього вони були всім у цім світі. Турбота про дружину і доньку у Руслана завжди була на першому місці. Він був справжнім сім’янином, господарем, чоловіком. Завжди щирий, привітний. Мав велике серце сповнене добром і любов’ю.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення рашиської навали, Руслан Галюк, як і всі справжні чоловіки, пішов захищати Неньку-Україну. Адже ні виховання, ні совість не дозволяли йому вчинити інакше. Заради безпеки своїх рідних, заради кожного з нас із березня 2022 року наш Герой був на фронті. Він разом із побратимами давав гідну відсіч противнику, мужньо тримаючи оборону та проганяючи ворога з рідної землі.
9 жовтня внаслідок танкового обстрілу біля населеного пункту Авдіївка Донецької області, наш Герой, водій-заправник автомобільного відділення, солдат Руслан Галюк загинув.
Поховали Воїна з усіма належними Герою почестями на кладовищі у селі Нове Місто.
Сліз не стримував ніхто, бо в цій біді немає байдужих.
На жаль, словами не загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування. У цю гірку мить громада поділяє горе близьких та рідних Руслана Галюка.
Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Героя – ВІЧНА.
Дякуємо за подвиг і низько схиляємо голови у глибокій скорботі та пошані перед світлою пам’яттю Героя-Захисника.
Слава Героям! Герої не вмирають!
