Бережемо пам’ять! Збережемо правду!
Напередодні дня вшанування пам’яті жертв голодоморів, який в нинішньому році припадає на 25 листопада, працівники Монастирищенський краєзнавчий музей зустрілися з відомим на Монастирищині краєзнавцем, письменником і поетом, 98-річним Федором Максимовичем Бойком, який проживає нині в Лукашівському відділені надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування.
Федір Бойко – свідок колективізації і розкуркулення, в роки Другої світової війни – остарбайтер. В 1932-33-х та 1946-47-х роках виживав разом із членами своєї сім’ї та голодуючими жителями Лукашівки і бачив усі жахи голодної смерті.
Спогади, розповіді, свідчення та оповіді, власні і односельчан, він виклав в документальних краєзнавчих виданнях: «Дорогою ціною», «Моє рідне село», «Лихоліття».
Працівники музею записали та опублікували на своїй Фейсбук сторінці фрагмент спогадів Федора Максимовича, про страшний 1933-й рік.
В цих спогадах весь біль і відчай українського народу, який радянський союз, а нині і росія змушували та змушують переживати українців.
Нагадуємо, що до 25 листопада, з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору, дослідження історії власного роду та, щоб показати глибину трагедії тих років на конкретних прикладах простих монастирищенських родин, оголошено онлайн-акцію «Голодомор. Історії роду».
У межах акції пропонуємо монастирищанам ділитися сімейними історіями, про геноцид, який переживали ваші рідні.
Давайте говорити про ті страшні роки, щоб об’єднати якомога більше «живих» історій.
Публікуйте історії-оповіді, пов’язані з Голодомором, та світлини родичів на своїх Фейсбук сторінках і додавайте хештег #Голодомор_Історії_роду_Монастирищенська_ТГ