Монастирищина попрощалася із загиблим захисником Ярославом ДРИГАНТОМ
Війна продовжує наносити криваві та болючі рани від втрати життя українських Воїнів, які до останнього подиху відстоюють незалежність та цілісність нашої Батьківщини, мирне майбутнє для кожного з нас.
Трагічна звістка про смерть Захисника надійшла до Монастирищенської громади. Ще один наш земляк – Дригант Ярослав Миколайович навіки приєднався до лав Небесного Війська…
Сьогодні скорботний день для всіх жителів нашої громади, Монастирищина попрощалась із Героєм, який загинув за свободу рідної землі. Ярослав Дригант був молодим та радісним, мав багато планів на життя, але не судилося… На жаль, клята війна забирає найкращих. Ми ніколи не пробачимо цього російським окупантам! Ніколи!
Народився Ярослав Миколайович 8 липня 1991 року в багатодітній родині в селі Попудня Монастирищенського району.
Ще змалку життя Ярослава було непростим – він рано втратив найдорожчу людину – маму. Її у родині замінила старша сестричка Інна, яка була для Ярослава та його двох братів Олега і Ігоря вірним другом, надійною опорою та підтримкою.
Дитинство та шкільні роки Ярослава пройшли в рідному селі. Закінчивши школу, Ярослав Миколайович вступив на навчання до Уманського професійного училища, де отримав професію слюсаря-електрика.
Згодом одружився, а у 2015 році в молодій родині народився синочок Артур.
Ярослав Дригант ще з юності не цурався будь-якої роботи, освоював нові спеціальності, щоб прогодувати сім’ю. Тривалий час молодий чоловік працював у меблевому цеху ТОВ «Авісажплюс». А проживаючи в Сатанівці, Ярослав був різноробочим в Уманському державному лісництві.
Широкомасштабне вторгнення змінило звичне життя чоловіка. Він не міг стояти осторонь й у березні 2023 року Ярослав Дригант був мобілізований до Збройних Сил України.
Військовослужбовець із позивним «Кріт» пройшов навчання та отримав військову спеціальність стрілець-санітар. З травня по червень 2023 року захищав Україну на території Харківської області поблизу м. Волочанськ, де отримав поранення. Після лікування та відновлення Ярослав знову повернувся на фронт боронити країну від ворога.
Та не судилося чоловіку прожити довге і безтурботне життя в колі рідних і друзів, його доля – вірно захищати Україну, віддати за неї життя й стати навіки Героєм. Молоде життя Ярослава Дриганта обірвалося 30 листопада 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час наступу ворога на позиції батальйону в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Сьогодні, у цей зимовий день, ми проводжали нашого нескореного Героя до місця його останнього спочинку. Підтримати родину і попрощатися з загиблим Воїном прийшло багато людей – рідні, друзі, керівництво громади і старостинського округу, побратими, військовослужбовці, духовенство та мешканці громади.
Поховали Захисника України з військовими почестями на місцевому кладовищі у рідній Попудні. За душу Воїна піднеслися молитви, в його честь прозвучав Гімн України і військовий салют. Державний Прапор України, що огортав домовину, військові вручили рідним Ярослава Дриганта, як символ його героїзму та відданості своїй державі.
Він мав би жити, працювати, радіти кожному дню, ростити сина, бути опорою та підтримкою для рідних, але кривава війна розтоптала всі плани, обірвала молоде життя…
Біль втрати стискає серця. Немає тепер горя окремо взятої сім’ї чи людини. Є наше спільне українське горе.
Мужній наш Герою, вклоняємося Вашому подвигу, глибоко вдячні за найвищу жертву. Не пробачимо росіянам ніколи! Хай сльози рідних, наші сльози віділлються в кулі, що знищать ворога на кожному шматочку нашої неньки-України!
Висловлюємо щирі співчуття сину Артуру, сестрі Ірині Миколаївні та братам Героя Ігорю Миколайовичу та Олегу Миколайовичу, рідним і близьким! У ці гіркі хвилини вся громада розділяє ваш біль.
Вічна пам’ять Ярославу Миколайовичу, і всім, хто поклав життя за Україну! Спочивайте з миром, Герої!
