Вічна пам’ять Герою-земляку! Річниця загибелі Воїна – Миколи Мудракова…
Сьогодні, 9 січня, минає рік, як громада і країна втратила свого Героя-Захисника, нашого земляка Миколу Анатолійовича Мудракова із Копіювати.
Обірвалося життя надзвичайної і світлої людини, Воїна, який завжди був готовий пожертвувати собою.
Як і в мирному житті, так і там за надскладних, нелюдських умов він залишався собою – щирим, відкритим, готовим прийняти будь-який виклик.
Таких мало, таких першими забирає небо.
Микола народився 4 травня 1980 року в місті Брянка Луганської області. Після закінчення місцевої школи навчався у гірничому училищі у Луганську. Далі влаштувався на роботу гірничим майстром на шахту. А потім – служба в десантних військах.
У 2011 році наш Герой разом із родиною переїхали до Монастирищини, у село Копіювата, де, придбавши будинок, мріяли про спокійне звичайне сільське життя. Оселившись на новому місці, Микола Мудраков довго не роздумував, чим зайнятися. Адже головною його метою та бажанням було забезпечити сім’ю, дітей, яким намагався давати лише найкраще. Він їх дуже любив, був їхньою підтримкою та опорою, дарував тепло та ніжність. Весь свій вільний від роботи час проводив із дітьми. У турботі та піклуванні про чад, у спілкуванні з ними він ніби розчинявся і забував про всі прикрощі долі.
Ніколи не цурався будь-якої роботи, важко та наполегливо працював, тримав власне господарство і завжди допомагав односельцям. Микола Мудраков був великим трударем, добропорядною та щирою людиною зі світлою душею, готовою в будь-яку мить прийти на допомогу і підтримати у важку годину.
Коли, після початку повномасштабного російського вторгнення, його підтримка знадобилася Неньці-Україні, наш Герой вчинив як зазвичай – прийшов на допомогу. Він, не замислюючись, став на захист своєї родини, громади, країни.
З серпня 2022 року наш нескорений Захисник у складі 3-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А4355 мужньо й самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Був стрільцем-санітаром і до останнього подиху залишився відданим військовій присязі на вірність Україні та її народу. Микола Мудраков врятував не одне життя, вчасно надавши першу медичну допомогу військовослужбовцям та евакуювавши їх з поля бою. Тож не одного сина, батька, чоловіка, брата визволив із «лап смерті» наш Воїн.
Незважаючи на втому, біль, страх наш Герой вперто йшов вперед за волю, свободу та краще майбутнє для своїх дітей. Він брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту. Та, на жаль, бій за Соледар став для нього останнім. Саме там, поблизу населеного пункту Соледар Донецької області, 9 січня 2023 року, під час ворожого танкового обстрілу, наш хоробрий Захисник солдат Микола Мудраков отримав поранення, яке стало смертельним.
Поховали Героя з усіма належними Воїну почестями у селі Копіювата 14 січня 2023 року.
29 серпня у місті Монастирище відкрито Алею Слави Героям, де поряд із усіма загиблими Воїнами – мешканцями громади увіковічено Миколу.
Сьогодні вшануймо нашого Захисника молитвою, квітами, принесеними до Алеї Слави та місця його вічного спочинку.
Світла пам’ять, честь і шана нашому Герою Миколі Мудракову, низький уклін за те, що захищав рідну Батьківщину і кожного з нас.
Герої не вмирають!
