Монастирищина попрощалася з полеглим на війні Героєм Романом Кибалюком
Кожного дня хоробрі Захисники та Захисниці виборюють для Неньки-України право на життя, ціною свого… Невимовний біль стискає груди за те, що наша країна, наша громада втрачає найкращих…
Незламний, вольовий, хоробрий Воїн Світла. Людина майбутнього – Роман Костянтинович Кибалюк. Він говорив, що Україна обов’язково буде успішною та процвітаючою. Кожного дня робив для цього все від себе можливе і неможливе. Мріяв про Перемогу та дуже хотів повернутись додому. Зі щитом. Але доля склалася так, що в рідне Монастирище наш Герой повернувся «на щиті».
Знайомими вулицями міста, по білому снігу, по квітах, він так, неквапливо, востаннє, до батьківської хати йшов... Сотні земляків з невимовним болем, почуттям важкої втрати, навколішки, тримаючи в руках державну символіку, зустрічали «живим коридором» Героя, який боровся і загинув за мирне українське небо, щасливе майбутнє для наших дітей.
Народився Роман 15 травня 1992 року в місті Монастирище, у родині Костянтина та Наталії Кибалюків. Мав сестричку Юлю. Люблячі батьки ростили дітей в злагоді та турботі одне про одного, вкладали в них всю свою любов і душу, вчили добру, поваги та людяності. Рома увібрав все найкраще, чого навчали батьки. Ще зі школи був великим добряком і ніколи не відмовляв у допомозі друзям чи знайомим, хоча інколи мав клопоти через цю свою надмірну доброту.
Закінчивши Монастирищенську школу №1 (нині – ліцей «Ерудит»), у 2007 році вступив до Уманського обласного музичного фахового коледжу ім. П. Демуцького. Потім продовжив навчання в Уманському Державному педагогічному університеті ім. П. Тичини, де здобув спеціальність психолога.
Роман любив життя, впевнено йшов до своєї мети, був веселим, товариським, працьовитим, не боявся труднощів. Він трудився в різних галузях, розбудовуючи Україну.
Нашому Захиснику важко було бачити, як путінська орда нищить рідну українську землю. Тож не дочекавшись повістки, в січні 2023 року, добровільно, за покликом серця пішов боронити Неньку-Україну. Він вважав, що захист рідної країни – це святий обов’язок кожного чоловіка.
Ставши до лав ЗСУ, був направлений на проходження військової підготовки у Німеччину. Повертаючись із навчання, на летовищі у Польщі, Рома із побратимами мав зустріч із принцом Вільямом. Розмова із принцом надихнула і ще більше мотивувала наших, і так хоробрих і відважних Воїнів, на боротьбу, на Перемогу.
Повернувшись в Україну, у Роми була коротка відпустка, тоді він востаннє був у батьківському домі. А далі, як стрілець-санітар механізованого батальйону військової частини А4784, відправився на фронт, на Луганщину. Запеклі бої, палюче сонце, проливні дощі, втома та він не здавався. Навпаки, підбадьорював товаришів по зброї, бо ж знав, вірив – Перемога настане і вража орда впаде.
Відважний, сміливий, з позивним «Філософ», відданий Син свого народу – таким був наш Роман. Він врятував не одного побратима і до останнього подиху протистояв ворогові на полі бою…
30 червня 2023 року стало днем великого болю та страшної невідомості. Того дня, під час відбиття позиції поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, внаслідок постійних артилерійських і мінометних обстрілів з боку противника, зв’язок з Романом обірвався. Герой безвісти зник…
Понад півроку пошуків, чекань, сподівань і надії на Бога. Але після проведеної ДНК-експертизи останній промінчик надії згас. Підтвердилось найгірше: смерть Героя… За даними лікарського свідоцтва про смерть: Рома загинув 30 червня 2023 року внаслідок отриманих осколкових поранень не сумісних із життям. Лише нещодавно тіло Захисника вдалося повернути.
Сьогодні, 15 січня, Монастирищина попрощалася зі своїм Героєм. Рідні, друзі, знайомі, побратими військовослужбовці, представники влади та мешканці громади прийшли віддати останню честь мужньому Захиснику.
Поховали Романа Кибалюка на Новоміському кладовищі. Йому навіки 31.
Востаннє нашому земляку віддали військові почесті. Рідним Героя, зі словами вдячності за мужнього Воїна і щирого Патріота, військові передали Державний Прапор України, яким була вкрита домовина. На честь солдата Романа Костянтиновича Кибалюка небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют…
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Романа. Це гірка втрата та нестерпний біль. Вся громада сумує разом з вами…
Низький уклін і безмежна вдячність загиблому Герою Романові Кибалюку, котрий приєднався до лицарів Небесного війська!
Герої не вмирають!
