10 років російсько-української війни
Під час Революції Гідності ми сказали: «Ні диктатурі!», сказали, що ніколи знову не повернутися до часів радянщини та заявили на весь світ про своє прагнення стати частиною демократичного європейського суспільства. Це зовсім не сподобалось нашому сусіду – росії. Адже з приходом до влади владімір путін прагнув лише одного: отримати повний контроль над колишніми республіками, в яких вбачав частини росії, що відпали від неї, а саму російську федерацію – наддержавою. Тож коли йому не вдалося отримати владу над Україною шляхом підкупів тогочасних українських можновладців, він розпочав те, що вміє найкраще – захоплювати та вбивати. І ось уже 10 років ми відстоюємо своє право на існування. 10 років ми – Українці, нація вільних людей, боремося з рабами за свою землю і свободу. 10 років ми, ціною власних життів, захищаємо Європу від російських варварів, стримуючи та не пропускаючи ворога до сусідніх держав.
Мабуть, немає жодного українця, який не пам’ятає подій, що відбувалися в Києві та по всій країні в кінці 2013 – на початку 2014 років. Для більшості вони стали справжнім зламом у свідомості, адже ніколи до того в мирній Україні народні протести не мали такої кривавої розв’язки. Перші мітингувальники загинули від куль силовиків ще в січні 2014-го, але найгарячіше протистояння в центрі Києва відбувалося саме 18-20 лютого. Тоді від вогнепальної зброї загинуло близько сотні протестувальників. Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров і мужність дали українському народові другий шанс на свободу.
Але «свобода українського народу» зовсім не входила в плани путіна із його ідеєю про «збирання ісконно русских земель». Упродовж багатьох років росія здійснювала проти України інформаційну, економічну агресію, вербувала зрадників у різних ешелонах української влади, створювала і фінансувала в Україні, а особливо на Кримському півострові, потужну агентурну мережу. Загалом кремель робив все, щоб владарювати над Україною.
І коли 20 лютого 2014 року у центрі Української столиці оплакували загиблих, росія розпочала свою «спецоперацію», яка переросла в російсько-українську війну. Тоді були вперше зафіксовані перетини державного кордону України збройними силами російської федерації через Керченську протоку. Крим став першим об’єктом агресії росії проти України. Ворог у березні 2014 року окупував АРК і Севастополь, у квітні 2014 року розпочав вторгнення в Донецькій та Луганській областях.
Та Збройні сили України, підкріплені добровольцями, тоді, в 2014, зупинили просування окупації. Ціною життів тисячі Героїв звільнили від загарбників частину захоплених територій і до 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни точилися на сході нашої країни.
Але 24 лютого 2022 року рф розпочала нову фазу активних бойових дій проти України – повномасштабне вторгнення, яке принесло війну на всю територію нашої держави та остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 8 років прикидався «миротворцем» і «третьою стороною» у війні на сході України.
російська федерація розв’язала проти нашої країни імперіалістичну, загарбницьку й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує її політикум і підтримує більшість пересічних росіян, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.
Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст і критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак націлені на цивільні об’єкти. А на тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання над цивільним населенням, плюндрування та розкрадання приватної власності, культурної спадщини, музейних колекцій. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики москви. Звірства, воєнні злочини, ґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.
В той же час повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації – ми згуртувалися. І наша єдність стала міцнішою за зброю – стала основою успішного спротиву. Адже наступ військ рф вдалося зупинити саме завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних Сил України, Національної гвардії України, масового волонтерського руху. Щодня кожен із нас на своєму місці робить все від себе можливе, щоб наблизити Перемогу. І вона обов’язково настане!
Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної Перемоги, Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.
Адже від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, право вільного європейського та євроатлантичного вибору, за свій суверенітет і територіальну цілісність. російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна Переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
З вірою та вдячністю ЗСУ!
Слава Україні!
Слава її Донькам і Синам!
