Найкращий із Людей, наймолодший із Героїв Монастирищини. Роковини загибелі Воїна Володимира Дзіруна
Сьогодні, 15 червня, рік, рівно рік, як життєрадісне та вселюбляче серце нашого нескореного Захисника Володимира Васильовича Дзіруна назавжди зупинилось. Володимир загинув смертю хоробрих, захищаючи Батьківщину і кожного з нас від російських варварів, що вдерлися на рідну українську землю.
Володимир народився 24 листопада 2002 року в селі Коритня у родині Олени Степанівни та Василя Миколайовича Дзірунів. Зростав у багатодітній родині, у нього було четверо старших сестричок і братиків – Анна, Наталя, Андрій і Віктор та молодший Сергій. Дитячі та шкільні роки Володимира промайнули у рідному селі. Закінчивши Коритнянську загальноосвітню школу, вступив на навчання до ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де здобув спеціальність «Електрогазозварник та водій автотранспортних засобів». Далі, у 2021 році, був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Потім уклав контракт…
З лютого 2022 року, не вагаючись, став на захист Неньки-України. Спочатку був помічником гранатометника, а згодом – командиром десантно-штурмового відділення 1 взводу 1 роти 3 десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади (в/ч А0224).
Про таких, як Володимир Дзірун, кажуть: людина-кремінь, людина слова, справжній друг, не залишить, не підведе, не дасть упасти. Ще з дитинства звиклий доводити всі справи до кінця, ніколи нічого не залишав на півшляху. Завжди з великою завзятістю та відповідальністю до усього відносився, намагався все робити якнайкраще. У нього на першому місці були добробут і безпека інших, а вже потім і його. Сказати, що Володимир був просто добряк, замало, адже завжди «за всіх» і «для всіх», готовий був віддати останнє, лише б іншим було добре. Таких Людей, як він, одиниці у цім світі, і мали велику честь бути із Ним знайомими…
У червні 2023 року на Донеччині йшли запеклі бої, Володимир із побратимами впевнено протистояли російським військам. З гідністю та честю він щоденно виконував свій військовий обов’язок, вірив у Перемогу і мріяв про життя після війни, будував плани. Але 15 червня 2023 року всі його мрії, плани та бажання розбилися на маленькі осколки. Наш нескорений Герой переміг смерть на початку війни на Миколаївщині, відбивався від неї і ще чимало разів, але того рокового дня, виконуючи чергове завдання поблизу населеного пункту Мар’янка, солдат Володимир Дзірун загинув смертю хоробрих.
Поховали Захисника із усіма належними Воїну почестями 21 червня 2023 року у рідній Коритні.
29 серпня 2023 року ім’я мужнього Воїна солдата Володимира Дзіруна увіковічено на Алеї Слави Героям Монастирищини. А 12 березня 2024 року мамі Володимира – Олені Степанівні вручили орден сина «За мужність» ІІІ ступеня, яким, відповідно до Указу Президента Олександра Зеленського №698/2023 від 19 жовтня 2023 року, було посмертно нагороджено Воїна.
Володимиру назавжди залишилось 20… Він став наймолодшим Героєм Монастирищини, який приєднався до Небесного Легіону. У свої юні літа Володимир Дзірун пройшов шлях мужнього і нескореного Воїна, Захисника Батьківщини. Його янгольський погляд і щира, світла посмішка назавжди в наших серцях.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю про подвиг та самопожертву хороброго Героя.
Легких хмаринок, Воїне, солдате,
Ти – наш Герой! Назавжди, на віки!
Герої не вмирають!
