Світла пам’ять Герою! Роковини загибелі Героя Романа Кибалюка
Кожного дня хоробрі Захисники та Захисниці виборюють для Неньки-України право на життя, ціною свого… Невимовний біль стискає груди за те, що наша країна, наша громада втрачає найкращих… Сьогодні, 30 червня, минають перші роковини з дня загибелі хороброго Захисника України, незламного Героя Монастирищини Романа Костянтиновича Кибалюка.
Роман вірив і завжди говорив, що Україна обов’язково буде успішною та процвітаючою. Кожного дня робив для цього все від себе можливе і неможливе. Мріяв про Перемогу та дуже хотів повернутись додому. Зі щитом. Але доля склалася так, що в рідне Монастирище наш Герой повернувся «на щиті»…
Народився Роман 15 травня 1992 року в місті Монастирище, у родині Костянтина та Наталії Кибалюків. Мав сестричку Юлю. Люблячі батьки ростили дітей в злагоді та турботі одне про одного, вкладали в них всю свою любов і душу, вчили добру, поваги та людяності. Рома увібрав все найкраще, чого навчали батьки. Ще зі школи був великим добряком і ніколи не відмовляв у допомозі друзям чи знайомим, хоча інколи мав клопоти через цю свою надмірну доброту.
Закінчивши Монастирищенську школу №1 (нині – ліцей «Ерудит»), у 2007 році вступив до Уманського обласного музичного фахового коледжу ім. П. Демуцького. Потім продовжив навчання в Уманському Державному педагогічному університеті ім. П. Тичини, де здобув спеціальність психолога. Роман любив життя, впевнено йшов до своєї мети, був веселим, товариським, працьовитим, не боявся труднощів. Він трудився в різних галузях, розбудовуючи Україну.
Нашому Захиснику важко було бачити, як путінська орда нищить рідну українську землю. Тож, не дочекавшись повістки, в січні 2023 року, добровільно, за покликом серця пішов боронити Неньку-Україну. Він вважав, що захист рідної країни – це святий обов’язок кожного чоловіка.
Ставши до лав ЗСУ, був направлений на проходження військової підготовки у Німеччину. Повертаючись із навчання, на летовищі у Польщі Рома із побратимами мав зустріч із принцом Вільямом. Розмова із принцом надихнула і ще більше мотивувала наших, і так хоробрих і відважних Воїнів, на боротьбу, на Перемогу.
Повернувшись в Україну, у Роми була коротка відпустка, тоді він востаннє був у батьківському домі. А далі, як стрілець-санітар механізованого батальйону військової частини А4784, відправився на фронт, на Луганщину. Запеклі бої, палюче сонце, проливні дощі, втома та він не здавався. Навпаки, підбадьорював товаришів по зброї, бо ж знав, вірив – Перемога настане і вража орда впаде. Відважний, сміливий, з позивним «Філософ», відданий Син свого народу – таким був наш Роман. Він врятував не одного побратима і до останнього подиху протистояв ворогові на полі бою…
30 червня 2023 року під час відбиття позиції поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, внаслідок постійних артилерійських і мінометних обстрілів з боку противника, зв’язок з Романом обірвався. Герой безвісти зник… Через понад півроку надійшла звістка про його загибель. За даними лікарського свідоцтва про смерть: Герой загинув 30 червня 2023 року внаслідок отриманих осколкових поранень, не сумісних із життям.
Поховали солдата Романа Кибалюка із усіма військовими почестями 15 січня 2024 року на Новоміському кладовищі. Згодом, ім’я нескореного Воїна увіковічнили на Алеї Слави Героїв Монастирищини поряд із усіма загиблими Воїнами мешканцями громади.
Сьогодні вшануймо нашого Героя молитвою, свіжозірваними квітами, принесеними до місця вічного спочинку та Алеї Слави Героїв Монастирищини.
Низький уклін і щирі співчуття родині загиблого Захисника.
Вічний спочинок і світла пам’ять Герою Роману Кибалюку!
