Монастирищина простилася з Героєм Сергієм Волковінським
Встелили Йому дорогу пелюстками
З троянд і чорнобривців, і жоржин,
І на колінах провели у славі…
«На щиті» додому повернувся Монастирищини Син…
Страшно уявити, скільки ще має зубожіти материнських сердець, скільки ще Синів мусить огорнути своїм покривом Монастирищенська земля, скільки ще кровожерливий сусід запускатиме свої окривавлені пазурі в наші життя, аби, нарешті, закінчилася ця клята війна. Вже не зосталось ні слів, ні сліз, лише нестерпно пекучий біль, що пронизує серце, спопеляючи душу. Лік загиблих невпинно росте, а разом із ним і горе, що чорною пеленою заповнює все довкола.
Сьогодні додому «на щиті» повернувся мужній Син Монастирищини Сергій Павлович Волковінський, який за життя Героєм став, і на вівтар Батьківщини його без вагань поклав. Заради родини, громади, країни він боровся щодня, щохвилини, протистоячи ворогу до останнього подиху. Був хоробрим Воїном, який прагнув Миру Україні і смертю хоробрих поліг на полі бою російсько-української війни.
Сергій Волковінський – наш Герой! Він назавжди залишиться в пам'яті рідних, друзів, побратимів і мешканців громади, як мужній Захисник, який віддав своє життя за незалежність України.
Народився Сергій 14 липня 1976 року в селі Тарнава в родині Павла Леонідовича та Ганни Вікторівни Волковінських. Мав старшого братика Валерія, з яким були не розлий вода. Батьки всю свою любов і турботу віддавали синам-соколам, навчали як по совісті, по правді жити, а ті зростали із вдячністю й повагою до мами з татом. Закладене з маминими колисковими добро в серце нашого Героя, як і він, з кожним роком все зростало та зростало.
Проживши певний час в Тарнаві, родина Волковінських переїхала на постійне місце проживання в село Нове Місто. Сергій навчався в Монастирищенській школи №1 (нині – ліцей «Ерудит»), по закінченню якої вступив до Монастирищенського професійно-технічного училища №25. Після здобуття технічної освіти був призваний на строкову військову службу. Повернувшись із армії, почав будувати своє самостійне життя.
Наш Герой був вправним майстром-будівельником. Своїми «золотими» руками міг будь-що змайструвати, відремонтувати, побудувати. Так, рік за роком і будував чужі домівки, ремонтував квартири, створював з нічого щось неймовірно красиве. На жаль, йому так і не судилось побудувати власного гніздечка, створити сім’ю. Але які б випробування не підкидала йому доля, Сергій намагався йти вперед, нікого не ображаючи, ні на кого не нарікаючи, просто жити, жити, попри все.
В березні цього року Ненька-Україна покликала свого незламного Сина на допомогу і Сергій Волковінський, не вагаючись, взяв найнеобхідніше, поцілував батьків, обійняв брата та пішов захищати Батьківщину. Пішов, щоб повернутися Героєм, з Перемогою, щоб вільною і мирною була Українська земля, щоб рідні пишались ним, щоб гордістю їхньою бути.
Після навчання служив у 31-й окремій механізованій бригаді (військова частина А 4773) стрільцем-снайпером у зоні бойових дій. Був надійним побратимом і відданим військовій присязі, мужньо виконував свій військовий обов’язок. На жаль, 18 липня 2024 року, під час виконання чергового бойового завдання солдат Сергій Волковінський героїчно загинув неподалік населеного пункту Прогрес Покровського району Донецької області.
Сьогодні, 24 липня, в останню земну дорогу наша громада у невимовному горі проводжала свого Героя. Вшанувати вірного Сина України прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, військовослужбовці і громадськість.
Поховали Героя на Новоміському кладовищі (Полонщині) під триразовий збройний салют та Державний Гімн України. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові передали рідним Героя на вічну пам’ять про подвиг Захисника України.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Героя. Це гірка втрата та нестерпний біль. Вся громада сумує разом з вами…
Доземний уклін Тобі, наш Воїне!!!
Ти віддав найцінніше, що є у людини – життя! Віддав за рідну землю, за своїх рідних і близьких, що є найвищим проявом любові!
Щира подяка, наш Захиснику, за наші спокійні дні, ранки та ночі… Доземний уклін за мужність і вірність! Дуже висока ціна нашої свободи....
Легких хмаринок Тобі, Герою!!! Спочивай з миром!
Світлим і ніжним спомином ти назавжди лишився і житимеш у наших серцях!
Слава навіки Герою!!!
Не забудемо!!! Не пробачимо!!!
