Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Миколи Ясінського
Війна, яка триває вже одинадцятий рік, приносить знову і знову горе, біль і смуток в наші родини... Сьогодні, у перші роковини загибелі вірного Сина України Ясінського Миколи Васильовича, Монастирищина зі скорботою в серці вшановує Його світлу пам’ять.
Народився Микола Ясінський 23 вересня 1970 року в селі Попудня, де пройшли його дитинство та шкільні роки. У 1987 році Микола закінчив Попуднянську школу. З 1988 по 1990 рік проходив строкову військову службу в прикордонних військах. Довгий час працював водієм у ТОВ «Шевченківське».
Разом із дружиною Наталією виростили та одружили доньок Олену та Оксану.
Війна для Миколи Ясінського розпочалася ще у 2015 році, коли він брав участь в антитерористичній операції у місті Горлівка Донецької області. У 2016 році наш Герой повернувся до мирного життя та разом із сім’єю будував плани на майбутнє.
Широкомасштабне вторгнення ворога на рідну землю змусило Миколу Ясінського знову взяти до рук зброю. Чоловік був мобілізований 13 лютого 2023 року до лав ЗСУ головним сержантом, командиром першого протитанкового відділення протитанкового взводу військової частини А4851.
Військовий стояв за Україну та мав великі плани на майбутнє, на щасливе життя у незалежній Україні. Завжди заспокоював рідних, що все буде добре. Та, на жаль, не дочекався тих днів. 6 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області в зоні виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України Микола Ясінський героїчно загинув.
Поховали хороброго Захисника з усіма військовими почестями 10 серпня 2023 року на сільському кладовищі у рідній Попудні.
29 серпня того ж року у місті Монастирище відкрито Алею Слави Героїв, де поряд із усіма загиблими земляками-Захисниками увіковічено Миколу Ясінського.
Немає слів висловити жаль і тугу за нашим Героєм. Він завжди був готовий прийти на допомогу, був вірним товаришем та хорошим сім’янином.
Сьогодні у роковини загибелі Воїна вшановуємо нашого Героя молитвою, квітами, принесеними до Алеї Слави та місця його вічного спочинку.
Герої не вмирають, світло їхніх душ буде вічним дороговказом для нас.
