Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Сергія Бурахтіна
Нестерпно боляче... Сьогодні, 16 серпня, минає перша річниця від дня загибелі нашого земляка, нашого Героя, відважного Воїна, хороброго Захисника Сергія Сергійовича Бурахтіна, який віддав життя за Україну. Йому було лише 25 років… Відчайдушний, повний життя добряк. Патріот своєї землі, з відважним серцем і незгасаючою вірою в Перемогу, мужній Воїн, вірний Побратим. Люблячий Онук, найкращий в світі Брат… Та допоки б’ються наші серця, Він живе. У кожному подиху вітру, у променях сонця, краплинах дощу, вечірній зорі – Він живе...
Історія життя нашого Героя розпочалась 23 серпня 1997 року в селі Івахни. В рідному селі пройшло його дитинство, промайнули шкільні роки. Привітний, життєрадісний, дружелюбний, з невимовно красивою посмішкою, хлопчина завжди з легкістю знайомився з людьми, завойовував прихильність оточуючих. Бабуся Героя, Любов Миколаївна, вкладала всю свою душу в Сергія і його сестричку Катрусю, прагнула, щоб вони виросли дружніми, гарними, добрими людьми та були опорою одне одному. Так і сталось. Сергій та Катя були неймовірною командою, завжди нерозлучною та здатною подолати будь-які труднощі на своєму шляху. Тож, ще з дитинства наш Герой знав, що в цьому світі, в будь-яку мить свого життя, в нього є надійне плече – старша сестричка, яка допоможе, порадить і підтримає.
Сергій мав великі плани на майбутнє і крок за кроком йшов до їх реалізації. По закінченню школи в 2014 році вступив до Монастирищенського професійного ліцею, здобув відразу дві професії: електрогазозварника та водія категорії «С». Потім, у 2016 році, проходив практику у Монастирищенському машинобудівному заводі. Далі, в 2017 році, вступив до Одеського морського національного університету на факультет морського та річкового транспорту, який в грудні 2021 року закінчив у статусі магістра по спеціалізації «Навігація і управління морськими суднами». Його мрії були про море – безкрає море, де чути лиш шум води і чайок. В проміжках між навчанням завжди працював: баристою, офіціантом, барменом, адміністратором, на «Новій Пошті», а також на різних робітничих професіях у країнах Польщі та Чехії. Між навчанням і роботою завжди знаходив час, щоб відвідати бабусю із сестричкою та обійняти своїх улюблених племінників.
Коли почалась війна, Сергій був в Одесі. Він дуже любив це місто, його колорит, людей, хотів там прожити своє життя, створити сім’ю. Вранці 24 лютого 2022 року, довго не вагаючись, як і кожен справжній чоловік, пішов до місцевого центру комплектування. Але його не приймали до війська через черги. Врешті наприкінці березня 2022 року він потрапив до Сил територіальної оборони Збройних Сил України у місті Одеса. Спочатку стояв на блокпостах, а потім обійняв посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 122-ої окремої бригади ТРО ЗСУ (в/ч А7351). Підрозділ Сергія розподілили на кордон з Придністров’ям, бо чекали нападу звідти. У лавах ЗСУ наш Герой проходив багато тренувань і навчань в Україні та за кордоном. Після навчання в Німеччині штурмовий підрозділ Сергія перекинули на затоплений лівий берег Херсонської області. Воїни мали відпрацювати 10 днів і повернутися. Проте, цей бойовий вихід став для нашого Захисника останнім.
16 серпня 2023 року під час чергового артилерійського обстрілу в районі Антонівського мосту Херсонської області, захищаючи незалежність України, старший солдат Сергій Бурахтін загинув смертю хоробрих.
Поховали Героя з усіма належними Воїну почестями у селі Івахни 19 серпня 2023 року.
Указом Президента України Володимира Зеленського №513/2023 від 24 серпня 2023 року старшого солдата Бурахтіна Сергія Сергійовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
29 серпня 2023 року ім’я мужнього Воїна увіковічено на Алеї Слави Героїв у місті Монастирищі, поряд із усіма загиблими Героями, уродженцями громади. А 1 жовтня того ж року у селі Івахни на Алеї пам’яті загиблим Захисникам односельчанам було відкрито меморіальну дошку Сергію Бурахтіну.
Сьогодні вшануймо нашого Героя молитвою, квітами, принесеними до Алеї Слави, меморіальної дошки та місця його вічного спочинку.
Світла пам'ять про нашого Героя назавжди залишиться в наших серцях, в наших душах, в наших спогадах.
Низький уклін і безмежна вдячність загиблому Герою Сергію Бурахтіну!
Герої не вмирають!
