Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Олександра Кандаурова
Сьогодні, 25 вересня, минає друга річниця із дня загибелі Олександра Володимировича Кандаурова, Воїна, котрий віддав своє життя за вільну Неньку-Україну! Та поки живе Україна, слава Олександра – не поляже!
На жаль, доля відміряла нашому Герою лише 24 роки… Та своє коротке життя він прожив гідно. Добродушний, цілеспрямований, із загостреним почуттям відповідальності, вмотивований патріот рідної землі. Завжди усміхнений, компанійський, життєрадісний, світлий, щирий та відданий своїй справі – служінню Батьківщини.… Таким був Олександр, таким він назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, товаришів.
Народився Олександр Кандауров 10 березня 1998 року у селищі міського типу Межова Дніпропетровської області. У 2005 році разом із сім’єю переїхав на Черкащину в село Сатанівка. Того ж року Олександр пішов до першого класу Сатанівської загальноосвітньої школи. Вчився добре, любив спорт, приймав участь у різноманітних шкільних заходах, був активним, любив жартувати.
Після закінчення школи у 2016 році наш Герой вступив у ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де здобув професію електрогазозварника. Закінчив навчальний заклад із відзнакою. Ще навчаючись у ліцеї, став працювати в ТОВ КЗ «Енергетик». Восени 2018 року був призваний до лав ЗСУ. Службу проходив у зенітних ракетно-артилерійських військах. Повернувшись з армії, Олександр продовжив займатися улюбленою справою. Працював зварювальником у місті Бровари Київської області на заводі котельного устаткування. Він був дуже працьовитим, старанним. Все робив до ладу, так, як слід.
У нього було стільки мрій, стільки планів… Та ранок четверга, 24 лютого 2022 року, змінив все… Вже надвечір 24 лютого він, полишивши все, повернувся до рідного села, а на наступний ранок пішов до територіального центру комплектування. Наш Герой був одним із найперших добровольців, які стали на захист рідної Неньки-України від кровожерливого російського окупанта. Потрапивши на фронт, воював у складі 72-ї ОМБ ім. Чорних Запорожців помічником кулеметника, спочатку на Броварському напрямку, далі – Сумщина, Харківщина, Донеччина. Серед своїх бойових побратимів вирізнявся неабиякою силою духу, умів підбадьорити, власним прикладом надихав старших за себе воїнів, допомагав, рятував, діставав уже загиблих, щоб повернути рідним, бо вважав це святим обов’язком.
За 7 місяців війни він бачив усе і пережив багато, але продовжував будувати плани на майбутнє, після Перемоги. В одному із інтерв’ю Олександр сказав журналістам: «Боюся, що не встигну здійснити свої плани: побудувати дім, щоб був затишний двір, не встигну створити сім’ю. А так хочу, щоб мною пишалися батьки. І бачили, чого я досяг. От за це боюся найбільше. Що не встигну».
На жаль, не встиг… 25 вересня 2022 року поблизу села Павлівка Вугледарського району Донецької області під час виконання бойового завдання, жертвуючи своїм життям, наш Герой разом із побратимом прикривали відхід своїх товаришів, які евакуювали поранених. У цьому бою старший солдат Олександр Кандауров отримав смертельне поранення і, попри намагання побратимів врятувати, наш мужній Захисник загинув.
Поховали Героя з усіма належними Воїну почестями 28 вересня 2022 року на сільському кладовищі у рідній Сатанівці.
6 грудня того ж року на честь хороброго Захисника на фасаді Сатанівської школи, в якій навчався наш Герой, було відкрито меморіальну дошку. А 9 червня 2023 року мамі Олександра – Марині Олександрівні вручили орден сина «За мужність» ІІІ ступеня, яким, відповідно до Указу Президента Олександра Зеленського, було посмертно нагороджено Олександра Кандаурова.
29 серпня 2023 року у місті Монастирище відкрито Алею Слави Героїв, де поряд із усіма загиблими земляками-Захисниками увіковічено Олександра.
Сьогодні згадуємо нашого Героя молитвою, думками, словами, свіжозірваними квітами на підніжжі меморіальної дошки, Алеї Слави Героям і місця його вічного спочинку. Дивлячись у небо, завжди відчуваємо його підтримку, посмішку, тепло.
Схилімо голови! Світлий спомин про нашого земляка, мужнього Оборонця української землі, відважного Воїна назавжди залишиться у наших серцях.
Вічний спочинок та світла пам'ять Герою! Низький уклін рідним і близьким Захисника...
