Монастирищина простилася з Героєм Сергієм Кубою
Герої не вмирають… Це не просто слова. Їхня душа відчувається в кожному нашому подиху, в кожному стукоті серця. Вони залишаються з нами – щоб ми пам'ятали, якою ціною заплачено за кожний наш ранок, за кожний день. І щоб не пробачили. Ні ми, ні наступні покоління…
Сьогодні, вкотре не стримуючи сліз і туги, наша громада прощалась зі своїм Захисником – жителем села Долинка, командиром технічного відділення інженерно-саперного взводу, старшим сержантом Сергієм Івановичем Кубою.
Сергій Куба народився 9 вересня 1971 року в селі Першотравневе Монастирищенського району. Ще в дитинстві з батьками переїхали на проживання до села Долинка й з того часу Сергій приріс корінням до цієї землі.
Після закінчення школи навчався у Монастирищенському професійному училищі – отримав професію зварювальника та тракториста.
Певний час Сергій Іванович працював на Машзаводі зварювальником, а потім у рідній Долинці трактористом на радгоспі. Останнім часом чоловік трудився у ФГ «Полісся» і жив своє звичне життя.
За ці роки Сергій Куба одружився, разом з дружиною Василиною Миколаївною виховали сина Івана та доньку Ніну й могли б жити і горя не знати. Але клята війна все зруйнувала – плани, мрії, сподівання…
Як справжній чоловік Сергій Куба долучився до лав Збройних Сил України у лютому 2023 року. Він мужньо боронив українську землю від російських окупантів на найскладніших ділянках фронту, був сильною, вольовою особистістю, щирою, відважною та доброю людиною. Під час проходження бойової служби Сергій Іванович отримав нагрудний знак «Ветеран війни» та відзнаку від командування 404-го окремого стрілецького батальйону.
Сергій був доброзичливим і щирим, хорошим братом, вірним і надійним чоловіком, турботливим і добрим батьком, мужнім Воїном для побратимів.
Під час виконання бойового завдання 19 серпня 2024 року Сергій Куба отримав серйозне поранення. Весь цей час воїн перебував у лікувальному закладі й боровся за життя. Та клята смерть стала сильнішою і вирвала воїна із лав Захисників – 22 жовтня серце Сергія Івановича Куби зупинилося й він назавжди долучився до воїнів Небесного Легіону.
Сьогодні, по встеленій осінніми квітами землі, Сергій Куба назавжди повернувся на рідну землю, де й знайшов останній спочинок. У невимовному горі наша громада провела свого Героя в останню земну дорогу. Вшанувати вірного Сина України прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, військовослужбовці і громадськість.
Поховали Героя на кладовищі у селі Долинка під триразовий збройний салют та Державний Гімн України. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові передали рідним Героя на вічну пам’ять про подвиг Захисника України.
Щирі співчуття дружині, дітям, брату та всім рідним і близьким Героя. Горе, яке не висловити словами. І тільки вітер над могилами наших загиблих воїнів…Кожна загибель наших захисників – це трагедія не тільки для їх близьких, а й для всієї громади та України.
Нехай душа Сергія спочине у Царстві Небесному. Вічна і світла пам’ять захиснику України!
Доземний уклін Тобі, наш Воїне!!!
