Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Віталія Оглашевича
Рік тому Монастирищенська громада втратила мужнього і відважного Героя, доброго Сина Віталія Григоровича Оглашевича, який віддав за Батьківщину найцінніше – своє молоде життя… Герою назавжди 30…
Віталій був вірним присязі, любив свою землю, відчайдушно протистояв ворогові, чітко виконував поставлені бойові накази і до останнього подиху вірив у Перемогу. Багато ще про що мріяв, але його мрії і сподівання обірвались у коротку мить… Їх забрала війна.
Віталій Оглашевич народився 16 січня 1993 року в багатодітній родині в селі Зарубинці, де пройшли його дитячі роки. Закінчивши початкову школу місцевого навчального закладу, з вересні 2004 року продовжив навчання в Монастирищенській школі-інтернат. Далі, в 2009 році, вступив до Монастирищенського ПТУ №25, де здобув спеціальність електрогазозварника, водія автотранспортних засобів. З 2014 року переїхав на постійне місце проживання в село Аврамівка.
Віталій був привітним, щирим, добрим і відкритим до людей. Будував своє самостійне життя, розвивався, не цурався будь-якої роботи – брався за все, що приносило дохід. Вечорами у своєму затишному домі складав плани на майбутнє, мріяв… Але повномасштабна війна обірвала все вщент – 21 серпня 2023 року наш Герой поповнив лави Збройних Сил України й став одним із тих титанів, хто захищає країну від ворога.
На жаль, не судилося Віталію Оглашевичу прожити довге і щасливе життя, збудувати сім’ю, відчути радість батьківства – ворожа куля зупинила його серце враз і назавжди. 9 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області наш Герой, стрілець-помічник гранатометника, солдат Віталій Григорович Оглашевич сміливо прийняв останній свій бій і загинув смертю хоробрих.
Поховали Героя з усіма належними Воїну почестями 21 січня 2024 року на місцевому кладовищі у селі Аврамівка. Згодом ім’я мужнього Воїна увіковічено на Алеї Слави Героїв Монастирищини, поряд із усіма загиблими Героями, мешканцями громади.
Присягу українському народу на вірність Віталій Оглашевич виконав сповна – ціною власного життя. Віталій боронив Україну, рідне село, кожного з нас. Воював за наші світлі дні та тихі ночі. Він жив, щоб не загинули ми і загинув, щоб ми жили.
У день загибелі нашого Захисника згадаймо Його теплим словом, щирою молитвою, запаленою свічкою. Свята пам’ять про Віталія Оглашевича назавжди збережеться у наших серцях…
Честь, слава та вічна і світла пам’ять Захиснику України – Герою Монастирищини!
Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес...
