«Зранене серце» під покровом Надії. У Монастирищі відбулися заходи до Дня зниклих безвісти
Найбільшим болем є невідомість, блукання від віри, піднесення до розпачу, спустошення. Та наш вогонь надії ніколи згасне! Наші Хоробрі, де б не були, обов’язково мають повернутися – ми чекаємо, молимось, віримо. Їх мужні родини продовжують невпинно боротися, шукати, стукаючи у кожні двері і в кожному фото, відео намагаючись розгледіти рідне обличчя. Бо ЗНИКЛИЙ – НЕЗАБУТИЙ!
До Дня зниклих безвісти Монастирищина підняла Державний Прапор України та Прапор Надії, як символи нетлінної надії, любові та очікування громади на своїх Синів. Рідні наших безвісти зниклих і полонених Захисників підняли прапори високо в небо та пов’язали синьо-жовті стрічки на «Зранене серце», щоб наші Мужні, де б не були, знали та відчували, що на них чекають, щоб якнайшвидше повернулися додому із Прапорами в руках.
Також, вчергове родини вийшли на тиху мирну акцію в підтримку своїх найрідніших. Безголосе благання, прапори з портретами Захисників і голосні, пронизливі звуки клаксонів.
Віднині наше «Зранене серце», оповите колючим дротом невідомості та важкими ланцюгами смутку, пов’язане стрічками любові, – під покровом Надії.
Ми чекаємо, віримо, молимось. Де не були наші Герої – наші думки і молитви з ними!
Слава Героям!
Більше фото ТУТ
