Монастирищена пам’ятає. Роковини загибелі Героя Володимира Швеця
Нестерпно боляче... Сьогодні, 19 жовтня, минають треті роковини від дня загибелі нашого земляка- Героя, відважного Воїна Володимира Миколайовича Швеця.
Йому було лише 32 роки… Відчайдушний, повний життя добряк. Вірний побратим, справедливий командир. Люблячий син, найкращий в світі тато…
Народився Володимир 15 червня 1990 року в місті Монастирище у родині Любові Миколаївни та Миколи Михайловича Швеців. Він був гарним сином, надією та опорою для люблячих батьків. Юнак зростав енергійним, життєрадісним, комунікабельним. З 1-го по 6-й клас навчався у Монастирищенській загальноосвітній школі №2. Потім родина нашого Героя переїхала в село Нараївка Вінницької області, де Володимир продовжив навчання в місцевій школі. Після закінчення освітнього закладу вступив до Вінницького вищого професійного училища при МВС України. Вже в зрілому віці переїхав на постійне місце проживання на свою малу Батьківщину – Монастирищину, а саме в село Нове Місто. Щоб забезпечити сім’ю, тривалий час працював за кордоном, у Польщі.
Володимир Швець був працьовитим, завзятим. Він не боявся труднощів, навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч. І хоча доля не завжди була люб’язною, але нагородила нашого Героя найціннішим дарунком – красунею донечкою. Володимир самотужки виховував доньку Вікторію. Вона була сяйвом його очей, найбільшою цінністю, сенсом життя. Здавалось, заради неї він міг і гори звернути.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію України, наш Герой був на роботі у Польщі. Він, не вагаючись, повернувся додому, щоб захистити свою донечку, своїх батьків, свою Батьківщину і кожного з нас від озвірілих окупантів. З квітня 2022 року Володимир з належною йому мужністю та відвагою відвойовував кожен сантиметр української землі. Разом із побратимами з 96-го піхотного батальйону 60-ї окремої піхотної Інгулецької бригади звільняв міста та села Херсонської області від ворогів. Завдяки своїм навикам і здібностям був назначений командиром взводу.
Головний сержант Володимир Швець був рішучим і сміливим.
Останній бій наш Герой прийняв 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу села П’ятихатки, що на Херсонщині. Згодом стало відомо, що Володимир рахується безвісти зниклим. Після деокупації П’ятихаток і проведеної ексгумації братської могили, яку виявили на території села, було ідентифіковано тіло нашого Захисника.
17 листопада того ж року наш Герой повернувся до батьківського дому «на щиті». Поховали нескореного Воїна у селі Нараївка Вінницької області, де проживають батьки Захисника.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 12 листопада 2022 року Володимира Швеця посмертно нагороджено відзнакою «Знак пошани».
12 травня 2023 року на фасаді Нараївського ліцею, де навчався Герой, було відкрито меморіальну дошку Володимиру Швецю. А 29 серпня того ж року ім’я мужнього Воїна увіковічено на Алеї Слави Героїв у місті Монастирище поряд із усіма загиблими земляками-Захисниками. Також у 2023 році на честь Воїна було перейменовано одну із вулиць в селі Нове Місто, де мешкав Захисник і видано перший випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото та відеоматеріали, історії, спогади про Володимира. А 26 серпня цього року нашому Захиснику посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Монастирищенської міської територіальної громади».
Сьогодні, у роковини загибелі, вшановуємо Воїна Володимира щирою молитвою, добрими словами, запашними квітами, принесеними до місця його вічного спочинку та Алеї Слави.
Володимир Швець – справжній Герой, який вартий найвищих почестей, нашої вдячності, пам’яті та наших свідчень.
Низький уклін та щирі співчуття батькам, що виховали справжнього Патріота, який віддав своє життя за нашу незалежну Україну, за можливість жити у вільній державі, за нас з вами…
Вічна пам’ять відважному Сину українського народу, мужньому Захиснику та справжньому Патріоту України! Герої не вмирають!
