27 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
Мова є, була і буде для українців символом свободи, своєрідним психокодом. За час свого існування українська мова пережила не менше пів тисячі циркулярів, указів, постанов, ухвал, розпоряджень і наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні «пішла» у свій вирішальний контрнаступ. Мова – це зброя! Кожен із нас говорячи українською, наближає Перемогу!
Традиційно 27 жовтня в Україні відбувається багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
В РАМКАХ ТИЖНЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ в центрі культури та дозвілля проведено літературну зустріч молоді з сучасними місцевими поетами «Поезія нашого часу» та дискусію з молоддю «Слово оживає».
Захід об’єднав усіх, хто любить і береже рідне слово, поважає свою мову та є шанувальником поезії.
Організатор зустрічі -- заступник директора з виховної роботи ліцею «Успіх» Ірина Возна розпочала захід словами відомої української поетеси сучасності Ліни Костенко : «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…».
На літературну зустріч були запрошені місцеві майстри пера: Сергій Біднячук – ветеран російсько-української війни, колишній командир третьої стрілецької роти 160 батальйону 118 бригади, Галина Мурзак – членкиня місцевого поетичного клубу «За покликом душі»; Валентина Завальна та Ніна Кудин -- педагоги ліцею №2 Монастирищенської міської ради.
Присутні мали змогу познайомитися і почути голоси тих, хто творить нову хвилю поезії – чесну, гостру, ніжну, іноді болючу, але завжди таку справжню і щиру , написану душею і серцем, і, що найважливіше, – українську. Бо мова – це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації.
Поети презентували відео і слайд-шоу, читали власні вірші, які народжуються тут і зараз – у час великих змін, випробувань і надій.
Їх поезія -- це голос душі, це спосіб говорити про те, що болить і що надихає. Вона дуже сучасна, молода і злободенна. Така різна за стилями, жанрами, формою і змістом, але всіх їх об’єднує – безмежна любов до української мови.
Молодь Монастирищини була захоплена почутим і побаченим: щемливими, ніжними творами Валентини Завальної; теплими і такими близькими віршами Ніни Кудин; глибокою і зворушливою, сучасною поезією Галини Мурзак та особливо вражені піснями, створеними на її вірші.
Патріотичну поезію презентував Сергій Біднячук – справжній Герой нашого часу. Він розповів про свій непростий військовий шлях і про мотиваційний вплив поезії на нього особисто і на його побратимів в час, коли боронив рідну землю. Для нього поезія -- це справжній стимул і тепер, після важкого поранення і втрати зору, -- можливість ділитися наболілим. Його щирість до сліз зворушила глядачів. Сергій закликав всіх поважати рідну мову – спілкуватися українською! Бо мова – таки має значення!
Неймовірна аудиторія, яка тамувала подих, квіти, щирі обійми і фото на згаду – це найкращі подарунки для запрошених на зустріч гостей -- поетів Монастирищини.
Після завершення зустрічі центр культури та дозвілля провів з молоддю дискусію «Слово оживає» і закликав усіх присутніх долучитися до флешмобу «Говори українською!».
