Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Ярослава Дриганта
Сьогодні скорботний день для всіх жителів нашої громади. Монастирищина вшановує світлу пам’ять хороброго Воїна, нескореного Героя, який загинув за свободу рідної землі, пожертвувавши собою, щоб жили мільйони.
Ярослав Дригант – назавжди наш Герой! Він мав би жити, працювати, радіти кожному дню, ростити сина, бути опорою та підтримкою для рідних. Але через підлого ворога залишив все і пішов рятувати країну від російської орди. Ярослав залишив все заради Неньки-України та кривава війна залишила його сина без батька, а Україну – без хороброго Сина…
Народився Ярослав Миколайович Дригант 8 липня 1991 року в багатодітній родині в селі Попудні. Ще змалку життя нашого Героя було непростим – він рано втратив найдорожчу людину – маму. Її у родині замінила старша сестричка Інна, яка була для Ярослава та його двох братів Олега і Ігоря вірним другом, надійною опорою та підтримкою.
Дитинство та шкільні роки Ярослава пройшли в рідному селі. Закінчивши школу, вступив на навчання до Уманського професійного училища, де отримав професію слюсаря-електрика.
Згодом одружився, а у 2015 році в молодій родині народився синочок Артур.
Ярослав Дригант ще з юності не цурався будь-якої роботи, освоював нові спеціальності, щоб прогодувати сім’ю. Тривалий час працював у меблевому цеху ТОВ «Авісажплюс». А проживаючи в Сатанівці, був різноробочим в Уманському державному лісництві.
Широкомасштабне вторгнення змінило звичне життя чоловіка. Він не міг стояти осторонь й у березні 2023 року Ярослав Дригант був мобілізований до Збройних Сил України.
Військовослужбовець із позивним «Кріт» пройшов навчання та отримав військову спеціальність стрілець-санітар і був направлений у перше відділення другого взводу третьої роти спеціального призначення першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна (військової частини А4587). З травня по червень 2023 року захищав Україну на території Харківської області поблизу міста Вовчанськ, де отримав поранення. Після лікування та відновлення Ярослав знову повернувся на фронт боронити країну від ворога.
30 листопада 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час наступу ворога на позиції батальйону в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області зв'язок з Героєм обірвався. Згодом було встановлено, що того дня, 30 листопада, солдат Ярослав Дригант героїчно загинув.
Поховали Захисника України з усіма військовими почестями 13 грудня 2023 року на місцевому кладовищі у рідній Попудні.
Згодом ім’я мужнього Воїна увіковічено на Алеї Слави Героїв Монастирищини, а 1 жовтня 2024 року – на Алеї пам’яті загиблим Захисникам-односельчанам у селі Попудня.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, відповідно до Указу Президента України №14 від 20 січня 2024 року, нашого Героя посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також у 2024 році видано третій випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото та відеоматеріали, історії, спогади про Ярослава. А цього року нашому Герою посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Монастирищенської міської територіальної громади».
У цей скорботний день доземно вклоняємось величному подвигу нашого Героя, вшановуємо світлу пам’ять Ярослава Дриганта молитвою, добрими словами та квітами, принесеними до Алей Слави та місця його вічного спочинку.
Вічна пам’ять і честь і слава Герою!
Герої не вмирають!
