«На щиті» повертається Герой Дмитро Копилов
Війна щодня вириває з наших обіймів найкращих, залишаючи порожнечу, яку неможливо заповнити, та біль, що не минає з часом. І найстрашніше – вона забирає молоді життя, які тільки-но розквітали. Безжальна війна не питає, не дає часу, не залишає вибору. Вона приходить і забирає тих, хто ще тільки вчився жити, мріяти, кохати, будувати своє майбутнє.
Дмитро Віталійович Копилов був одним із таких. Він не встиг прожити своє довге життя. Не встиг здійснити всіх мрій. Не встиг сказати ще тисячі важливих слів. Але у свої 19-ть встиг стати Героєм – показати, що означає справжня відданість, мужність і честь.
Дмитро Копилов навіки наш Герой.
Народився Дмитро 15 лютого 2007 року у селі Долинці в родині Наталії та Віталія Копилових. Мав старшу сестричку. З першого по п’ятий клас навчався у Шуляківській школі. Далі перевівся до Монастирищенської школи-інтернату (нині – Монастирищенська філія ліцею «Успіх»). Після закінчення 9-го класу вступив до ДНЗ «Жашківський аграрно-технологічний професійний ліцей» та майже відразу, в перші місяці навчання, перевівся до ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де у 2025 році здобув дві спеціальності – електрогазозварника та водія автотранспортних засобів категорії «С».
Дмитро Копилов був спокійним, добрим, працьовитим. Його молоде життя лише розпочиналося. Він мав затребувану робітничу професію, роботящі руки та багато гарних планів і мрій на майбутнє. Але у своєму юному віці наш хоробрий Захисник прийняв доросле, виважене рішення – не чекати, коли хтось інший звільнить країну, а йти самому її захищати від загарбницьких рук. Тож, допоки одні здорові, дужі, досвідчені ховались, втікали із України – невисокий, худорлявий 18-річний юнак пішов добровольцем на фронт. Пішов боронити Україну, українських дітей і ще ненароджених. Пішов відстоювати вільне і мирне майбутнє кожного з нас.
У 2025 році наш Герой опанував базову загальновійськову підготовку та пройшов фаховий курс операторів БПЛА. Здобувши військово-облікову спеціальність, Дмитро у складі 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ був направлений для виконання бойових завдань на Сумський напрямок. Оператор безпілотних літальних апаратів із позивним «Демон» у складі 1-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3-го взводу БпАК завжди чітко й професійно виконував військові розпорядження. Його робота відзначалася злагодженістю, витримкою та високою ефективністю.
Але, на жаль, війна забрала його молоде життя. 23 квітня 2026 року під час виконання чергового завдання в районі населеного пункту Кружок Конотопського району Сумської області солдат Дмитро Копилов загинув, залишившись до останнього вірним присязі, своїм побратимам і Україні. Він віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї держави.
Поховають Дмитра завтра, 1 травня, у селі Шуляки Жашківської громади, де проживав Захисник. Церемонія прощання з Воїном розпочнеться з поминальної панахиди об 11:00. Орієнтовно об 11:40 траурна процесія вирушить до місця останнього спочинку Героя – шуляківського кладовища.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя.
Розділяємо з вами цей невимовний біль втрати, який не можна ані пояснити, ані загоїти словами. Нехай світла пам’ять про Дмитра стане для вас тихою опорою, а любов, яку він залишив після себе, зігріває навіть у найтемніші дні. Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із вами. Дякуємо за Сина, за Захисника, за Людину, яка віддала своє життя заради інших. Його подвиг назавжди залишиться в історії, а ім’я – у наших серцях.
Нехай Господь дарує вам сили пережити цю втрату.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Герою Дмитру Копилову! Герої не вмирають.
