Монастирищина пам’ятає. Роковини загибелі Героя Володимира Поміркованого
Сьогодні минають другі роковини з дня загибелі нашого молодого та відважного Захисника, нескореного Героя – Володимира Миколайовича Поміркованого. Володимир до останнього подиху захищав Неньку-Україну і поліг на полі бою смертю хоробрих. Він боровся і загинув не за славу, не за показ, а за синє небо над нами. Йому було лише 18… І навіки залишилось 18. Війна забрала молоде життя та не зітре із пам’яті хоробре Ім’я і славу Героя.
Володимир Поміркований – наш Герой.
Народився Володимир 24 травня 2005 року в селі Зюбриха в багатодітній сім’ї. У 2011 році пішов до першого класу Зюбриської загальноосвітньої школи. Після закінчення 4-го класу перевівся до Острожанського ліцею, в якому навчався з 2015 по 2022 рік. Далі, у 2022 році, вступив на навчання до Жашківського аграрно-технічного професійного ліцею, де здобув професію зварювальника.
Володимир був старанним, працелюбним, уважним. Гарно вчився, мав авторитет серед товаришів, у житті керувався загальнолюдськими моральними критеріями у відношенні як до власних вчинків, так і до інших. З повагою ставився до старших людей. Був активним учасником різних шкільних та районних заходів.
Коли над рідною Україною нависла страшна небезпека, Володимир, незважаючи на зовсім юний вік, як Патріот – вірний Син своєї держави, пішов добровольцем до Збройних Сил України й служив у 3-му штурмовому відділі 2-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону, де був призначений командиром відділення – командиром машини.
За час проходження служби зарекомендував себе як високопрофесійний, виконавчий військовослужбовець. У складних обставинах вмів оперативно і правильно прийняти доцільні та обґрунтовані рішення. Мав високий рівень фахової підготовки. Обов’язки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками.
Свій останній бій Володимир прийняв 13 травня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання біля населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Відтоді зв'язок із хлопцем обірвався. Його офіційно визнали зниклим безвісти. Рідні не полишали віри. До останнього сподівались отримати звісточку, що живий…
Але, на жаль, надійшло сповіщення про загибель. Після довгих місяців пошуків Володимира Поміркованого знайшли за результатами проведеної ДНК-експертизи.
Володимир поліг смертю хоробрих на ратному полі, обороняючи рідну землю від рашистської нечисті. Він віддав своє життя за те, щоб якнайшвидше прийшла Перемога над ненависним ворогом, заради мирного неба над Україною, заради своїх батька і матері, сестер, братів… заради кожного з нас.
Поховали солдата Володимира Поміркованого 3 грудня 2024 року на сільському кладовищі у рідній Зюбрисі. Згодом на Алеї Слави Героїв Монастирищини, поряд із усіма загиблими земляками-Захисниками, увіковічнили ім’я мужнього військовослужбовця. У 2025 році сміливому земляку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Монастирищенської міської територіальної громади». А у 2026 році видано й четвертий випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото та відеоматеріали, історії, спогади про Володимира.
Сьогодні, у роковини загибелі Героя, вшановуємо Воїна Володимира молитвою, квітами, принесеними до підніжжя Алеї, місця його вічного спочинку, та добрими словами і вчинками в пам’ять про нього.
Честь, слава, вічна і світла пам’ять Захиснику України – Герою Монастирищини!
Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес..
